При організації та проведенні методичної роботи в закладі передбачено:

         1) поглиблення філософсько-педагогічних знань, спрямованих на відродження й розвиток національної освіти в Україні, вивчення педагогічної теорії та методики навчання і виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета і методики його викладання .

         2) вивчення діалектики і принципів розвитку української національної школи; збагачення педагогічних кадрів надбаннями української педагогіки, науки, культури; вивчення теорії та досягнень науки з питань викладання предметів, володіння сучасними науковими методами; глибоке вивчення й практична реалізація оновлених програм і підручників, розуміння їх особливостей і виконання з позиції формування національної школи;

         3) освоєння і практичне застосування теоретичних положень загальної дидактики, методики та принципів активізації навчальної діяльності учнів і формування у них наукового світогляду, виходячи з вимог етнопедагогіки;

         4) систематичне інформування про нові методичні рекомендації, публікації щодо змісту й методики навчально-виховної роботи, глибоке вивчення відповідних державних нормативних документів;

         5) упровадження досягнень етнопедагогіки, психології та окремих методик і передового педагогічного досвіду із зверненням особливої уваги на використання в діяльності педагогічних колективів зразків національної культури і традицій.

Основні форми методичної роботи

         Індивідуальна форма методичної роботи. Вона є складовою самоосвіти вчителя, здійснюється за індивідуальними темами з урахуванням його професійних потреб, результатів взаємооцінки, рекомендацій адміністрації, досвідчених педагогів. Змістом її є систематичне вивчення психолого-педагогічної, наукової літератури, участь у роботі методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань, розробка проблем, пов'язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи, проведення експериментальних досліджень, огляд і реферування педагогічних та методичних журналів, збірників та ін.

         Важливим є постійне ускладнення змісту і форм роботи над собою, забезпеченні конкретних її результатів. Ними можуть бути написання реферату, повідомлення на семінарі, науково-практичній конференції, виступ на засіданні педради, публікація в періодиці тощо. Зміст індивідуальної самоосвіти педагога охоплює систематичне вивчення політичної, психолого-педагогічної, наукової літератури, безпосередню участь у роботі шкільних, міжшкільних та районних методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань; розробку окремих проблем, пов'язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи; проведення експериментальних досліджень; підготовку доповідей, виступів по радіо, телебаченню, огляд і реферування педагогічних та методичних журналів, збірників та ін.

         Організація самоосвіти передбачає зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога; систематичність і послідовність самоосвіти, постійне ускладнення її змісту і форм; багатоплановий (комплексний) підхід до організації вивчення обраної теми з самоосвіти; індивідуальний характер самоосвіти як найбільш гнучкої форми набуття педагогом знань; гласність і наочність результатів самоосвіти в педагогічному колективі; створення в школі умов для звернення педагогів до нових досягнень науки і передового педагогічного досвіду; завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі (доповіді, участь у семінарі, підготовка виступу, написання реферату, підготовка доповіді, участь у засіданні педагогічної ради, науково-практичній конференції та ін.).

Колективні й групові форми методичної роботи

         Методична рада. Методична рада обговорює і обирає варіанти змісту освіти (навчальні плани, програми, підручники тощо), форми і методи навчально-виховного процесу та способи їх реалізації. В її компетенції - організація роботи з підвищення кваліфікації та майстерності педагогічних кадрів, розвитку їх творчої ініціативи, впровадження досягнень науки і передового педагогічного досвіду, взаємодія школи з науково-дослідними установами, добровільними товариствами, творчими спілками тощо.

         Циклові комісії та методичне об'єднання вчителів. Вони забезпечують ознайомлення педколективу з новою педагогічною інформацією, передовим досвідом, сприяти впровадженню їх у навчально-виховний процес. На свої засідання вони збираються один-два рази на чверть. Керують ними досвідчені вчителі. Зміст їх діяльності визначається блоком навчальних предметів, що вивчаються в закладі, методикою їх викладання. Методичні об'єднання обговорюють найважливіші розділи і теми нових програм та підручників, експериментальні варіанти освітніх програм; організовують відкриті уроки та виховні заходи, взаємовідвідування уроків та позаурочних заходів, предметні олімпіади, предметні дні. Особливий напрям їх діяльності - вивчення, узагальнення і запровадження вітчизняного та зарубіжного передового педагогічного досвіду. Цій меті підпорядковують різні форми своєї роботи, в тому числі й конкурси кращих методичних розробок, тематичні науково-практичні конференції тощо.

         Творчі групи. Це кілька добре теоретично підготовлених учителів, які працюють над вирішенням актуальних проблем навчально-виховного процесу (наприклад, використання комп'ютера у навчальному процесі, формування світогляду учнів у процесі вивчення навчальної дисципліни, диференційоване навчання та ін.). Тривалість роботи творчої групи залежить від складності проблеми, над якою вона працює (один-два роки). Завершальним етапом роботи групи є підготовка методичних рекомендацій щодо ефективного вирішення досліджуваної проблеми.

         Відкриті уроки. Мета - підвищення майстерності всіх учителів. Основні завдання відкритих уроків: упровадження в практику вчителів передового педагогічного досвіду і результатів досліджень педагогічної науки, спрямованих на розв'язання завдань, що стоять перед національною школою. Під час аналізу й обговорення відкритих уроків забезпечується цілеспрямованість, науковість аналізу, принциповість, поєднану з доброзичливістю у критичних зауваженнях, поєднання аналізу уроку з практичними рекомендаціями, підведення його підсумків кваліфікованими спеціалістами.

         Взаємовідвідування вчителями уроків. Має істотне значення у підвищенні педагогічної майстерності вчителів. Якщо молодий і недосвідчений учитель відвідає урок, що його проводить старший колега, то він може збагатити свій методичний багаж. Якщо ж досвідчений педагог відвідає урок менш досвідченого колеги, то зможе порадити йому, як удосконалити той чи той момент уроку. Можливо, й досвідчений педагог знайде щось корисне для себе у молодшого колеги.

         Мозковий штурм, методичний ринг. Вони організовуються з метою термінового розв'язання складної навчально-методичної проблеми. Особливістю його є максимальна концентрація уваги педагогів на даній проблемі, активна участь всіх учасників в її обговоренні.

         Методичний фестиваль. Колективна форма пропаганди передового педагогічного досвіду, це разовий багатоплановий захід, сценарій якого залежить від мети проведення, рівня підготовленості педагогічних та методичних працівників.

         Семінар-практикум. Цінність його в тому, що вчителі самостійно опрацьовують педагогічну літературу з обговорюваної проблеми, аналізують власний досвід. Опрацьовані матеріали учасники семінару-практикуму оформляють у вигляді рефератів або доповідей.

         Педагогічні читання. Сприяють підвищенню педагогічної майстерності вчителів. Мають на меті узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду і проводяться з актуальної педагогічної тематики, їх можна організувати у школі, районі, області, країні.

         Науково-практична конференція. З темою конференції ознайомлюють заздалегідь. На пленарному засіданні розглядають основні питання проблеми, яка виноситься на обговорення, а під час роботи секцій обговорюють конкретніші питання навчально-виховної роботи, відвідують і обговорюють уроки та виховні заходи.

         Школа молодого вчителя. Завдання її полягає у сприянні професійному становленню учителів-початківців. Їх роботою опікується досвідчений вчитель. Здебільшого зосереджується на питаннях з техніки та методики проведення уроку, позакласного заняття, планування роботи класного керівника, інших аспектах психологічного та професійного самоутвердження молодого педагога.

         Проблемні (інноваційні) групи. Виникають за ініціативи адміністрації закладу, учених-педагогів, учителів. Спрямовують свої зусилля на вивчення, узагальнення й поширення передового досвіду як у своїй школі, так і поза нею. Якщо проблемна група розробляє та впроваджує свої концепції або методичної знахідки, то вона орієнтується на основні вимоги науково-дослідної роботи, зосереджуючись на обґрунтуванні проблеми й теми дослідження, формулюванні гіпотези, визначенні основних етапів дослідження та передбаченні проміжних результатів. Важливим при цьому є вибір методів дослідження, визначення контрольних та експериментальних класів. Здебільшого проблемні (інноваційні) групи працюють під науковим керівництвом викладачів вищих навчальних закладів, співробітників науково-дослідних інститутів.

Творчі звіти вчителів. Проводять перед атестацією педагогічних працівників. Учитель у звіті про свій методичний доробок знайомить з власним досвідом.

         Нетрадиційні форми методичної роботи. До них належать: педагогічні ігри (дидактичні, виховні, ділові, рольові); моделювання педагогічних ситуацій; олімпіади методичних інноваційних розробок уроків, виховних заходів, методичні «мости», літературні ярмарки педагогічних підручників, методичних рекомендацій, аукціон методичних розробок; конкурсні виставки методичних розробок (уроків, виховних заходів). Вони сприяють залученню педагогів до пошукової методичної роботи; розвитку уміння спілкуватися з колегами, учнями, батьками сприяють попередженню конфліктів у педагогічних колективах.

ПОЯСНЮВАЛЬНА  ЗАПИСКА 

І. Загальні засади

Іванківський районний ліцей – загальноосвітній навчальний заклад, що забезпечує загальноосвітню підготовку понад державний мінімум та всебічний розвиток здібних і обдарованих учнів і здійснює свою діяльністьна підставі Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», з урахуванням вимог Концепції профільного навчання у старшій школі, Положення про загальноосвітній навчальний заклад, Інструкції про організацію та діяльність ліцею, власного Статуту, забезпечує одержання учнями загальної середньої освіти на рівні Державних стандартів.

     У закладі створюється широкий діапазон умов здобуття кожною дитиною якісної освіти відповідно до її інтелектуального потенціалу та творчих здібностей на основі впровадження сучасних навчально-виховних та управлінських технологій.

     Мова навчання – українська.

     У 2011-2012 навчальному році у 8-11 класах  Іванківського районного ліцею навчається 105 учнів.

     Враховуючи потреби учнів, побажання батьків, фахову підготовку педагогічних кадрів, матеріальну базу закладу у 10-11-х класах ліцею введено профільне навчання за суспільно-гуманітарним та філологічним напрямами:

10 клас – профіль української філології, 11-А клас – історичний профіль,

11-Б клас – економічний профіль.

     Розпочато поглиблене вивчення англійської мови у 8 класі та продовжено поглиблене вивчення інформатики у 9 класі.

Робочий навчальний план закладу на 2011-2012 навчальний рік складено на підставі рекомендацій Міністерства освіти і науки України (лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України  від    29.04.11  №1/9-325  «Про    навчальні    плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2011/2012 навчальний рік»:

• для 8-9  класів за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009  №66 (Додатки 3,22);
• для 10, 11-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 27.08.2010 №834 (Додатки 8,23).

II. Порядок вивчення окремих навчальних предметів

Методологічною основою загальної середньої освіти є пріоритет загальнолюдських і національних цінностей, переорієнтація навчально-виховного процесу на особистість дитини. Особлива увага має приділятись вивченню учнями української мови, вітчизняної історії та культури, опануванню принаймні однією з іноземних мов, комп'ютерною грамотністю.

Робочий навчальний план закладу включає інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову. Час інваріантної складової перерозподілено між навчальними предметами згідно з приміткою до Типового навчального плану-схеми спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів.

Варіативною складовою передбачено додаткові години на поглиблене вивчення предметів, предмети та курси за вибором, спецкурси, факультативи, а саме:

• для учнів 8 класу введено курс за вибором «Країнознавство. Велика Британія», що сприятиме поглибленому вивченню англійської мови;
• у 8 класі введено курс за вибором «Основи споживчих знань», у 9 класі «Природні ресурси України» та «Основи економіки» з метою професійної орієнтації учнів, сприяння вибору ними напряму профільного навчання в старшій школі;
• у 11-Б класі з метою забезпечення профільності навчання введено курс за вибором «Основи підприємницької діяльності» та факультативні курси «Загальний географічний огляд земної кулі», «Математика. Підготовка до ЗНО»;
• у 8-11 класах на міжкласні факультативи «Іспанська мова», «Російська мова», « Географія країн – членів ЄС», «Німецька мова», «Економічне моделювання та розв’язування економічних задач», «Конституційне право України» по 1 годині;
• у  9 класі з метою створення мотиваційного середовища у процесі
  вивчення іноземної мови, забезпечення логічної неперервності теоретико-функціональних        принципів        викладання,        введено        факультативний курс «Писемне мовлення»;
• для підвищення рівня володіння українською мовою, виховання любові до рідної мови, розвитку творчих здібностей учнів введено курс за вибором «Ділова українська мова» у 10 класі.

     Гранична   наповнюваність   класів   та   поділ      на   групи   при   вивченні
англійської мови у 8 класі здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України   від   20.02.2002       №    128   «Про   затвердження   Нормативів наповнюваності   груп   дошкільних   навчальних   закладів   (ясел-садків) комплектуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів),  груп  продовженого дня  і  виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах».

Відповідно до наказу МОН від 01.09.2009 № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах», спецкурси, курси за вибором та факультативи викладаються за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України та КОІПОПК (перелік додається).

III. Структура навчального року та режим роботи ліцею

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту», 2011/12 навчальний рік розпочинається  у День знань – 1 вересня.

      Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

I семестр - з 1 вересня по 23 грудня;

II семестр - з 11 січня по 25 травня.

Завершується навчальний рік державною підсумковою атестацією учнів 9, 11-х класів.Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про деякі питання завершення 2011-2012 навчального року у зв’язку з проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу» від 13 липня 2011 року № 686-р заняття завершуються до 25 травня 2012 року. У 8, 10 класах – 25 травня 2012 року, у 9 класі – 14 травня, у 11-х класах – 03 травня. Навчальні екскурсії та навчальна практика для учнів організовуються відповідно до інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 №1/9-61 і проводяться протягом 2011-2012 навчального року.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули: осінні з 24 по 30 жовтня, зимові з 26 грудня по 10 січня, весняні з 26 березня по 1 квітня.

Навчальні заняття в ліцеї починаються о 8 год. 30 хв. і закінчуються о 15год.05хв.

    Тривалість уроку – 45 хвилин.

   Ліцей  працює у п'ятиденному режимі в одну зміну.

У випускних 9 та 11-х класах, після закінчення навчальних занять, проводиться державна підсумкова атестація навчальних досягнень учнів відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 18.02.2008 № 94 та наказу МОН України від 12.09.2008 «Про внесення змін до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти».

З урахуванням місцевих особливостей, кліматичних умов за погодженням з відповідними місцевими органами управління освітою можуть змінюватись структура навчального року та графік канікул.

При цьому залишається незмінною загальна кількість навчального часу, що встановлено Законом України «Про загальну середню освіту»

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН  ІВАНКІВСЬКОГО РАЙОННОГО ЛІЦЕЮ

на 2011/2012 навчальний рік

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ІВАНКІВСЬКОГО РАЙОННОГО ЛІЦЕЮ

на 2011/2012 навчальний рік