Пошук



Останні новини

Зустріч у Головно...

Навчальна практик...

Оголошення про набір

Ліцей підтримує і...

Участь у Всеукраї...

День Вишиванки - ...

ВІТАЄМО! ВІТАЄМО!...

Цей день в історі...

День учнівського ...

22 квітня – Всесв...

Всесвітній день з...

ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ НЕБЕ...

ВІТАЄМО ПЕРЕМОЖЦІ...

ВІТАЄМО! ВІТАЄМО!...

ДІЛИМОСЯ ДОСВІДОМ

Канал ліцею

Опитування

Оцініть сайт

      
12
11
10
9
8
7
6
5
4
3
2
1

Адреса

07201
Київська область,
смт Іванків,
вул. Ярова, 6
tdymarchuk@ukr.net
Тел.: 045-915-14-05
На карті

Написати директору

QR code

Copyright

Використання матеріалів та статей сайту для публікації на інших ресурсах лише з дозволу адміністрації ліцею. При використанні наших матеріалів обов'язково вказуйте джерелом lyceum.net.ua

Всі права застережено
© 2009-2019

Сортувати новини за: датою новини | популярністю | відвідуваністю | коментарями | абеткою

Багатогранність сімейних стосунків


   Категорія: Виховна робота

     Сімейні стосунки – явище не однозначне… Було б великою помилкою не рахуватися з людською психологією – із звичками, традиціями, з почуттями, що виникли на основі уявлень, які укорінилися в даній родині. у той час, коли економічні та правові проблеми вже віднайшли своє рішення, соціально-психологічні конфлікти активно починають виходити на перший план. Сімейна рівність, окрім економічної та правової основи, має і свій соціально-психологічний аспект.

     Учені, що досліджують стосунки в сім’ї, спробували встановити причини, які зумовлюють своєрідність психологічного клімату сучасної родини. Вони провели опитування батьків та матерів підлітків на течу: « Які обов’язки по дому виконує переважно мати, батько?». Ті та інші відповіли на запитання по-різному. Дружини залишили на долю чоловіка лише близько 8% усіх домашніх справ. Чоловіки називали себе учасниками 25% сімейних обов’язків. Було очевидним, що основна частина відповідальності за ведення господарства, виховання дітей та інші домашні турботи лягла на плечі матері. Але чи так охоче, як обов’язками, поступаються чоловіки своїм правом вирішального голосу, чи завжди вони готові признати положення, яке реально склалося? Ні, не завжди. Так і народжується значна частина гострих сімейних конфліктів, які, безумовно, виключно негативно впливають на виховання дитини.

     Найперша така досить типова та поширена ситуація – незгода батьків. Для сина чи дочки з раннього дитинства виникає безглузде, недопустиме питання: кого слухати? Чиїм порадам віддати пріоритет? На чий бік  стати?

     Уявіть собі драму дитини, яка щоденно з болем спостерігає, як сваряться, завдають один одному однакової кривди чи просто мовчать дві однаково дорогі та близькі їй людини.

     Авторитет дорослого відіграє для дитини велику роль. Він допомагає формуванню поглядів та переконань дитини, сприяє становленню її самостійних суджень, виробленню стрижневої лінії поведінки. Але в таких випадках батьківський авторитет руйнується і тане на очах.

      Дитина, яка постійно спостерігає стосунки взаєморозуміння та взаємоповаги між дорослими, ніколи не осягне, не прийме і не простить грубості, свавілля та безтактовності й у відношенні до неї самої. Стосунки між подружжям мають неминуче спричинити інші, дружні, які спиратимуться не лише на авторитет влади, але й багатство життєвого досвіду, знань, моральну та вольову вищість відносин між батьками та дітьми.

 

Дитина – рівноправний член родини

   Ми, батьки, приступаємо до виконання своїх обов’язків із появою дитини на світ, і в міру того, як вона росте, робимо все це більш свідомо: керуємо нею, вирішуємо за неї, оскільки вона стає в глухий кут перед вибором. Відомо, що дітям важко вирішувати самим, навіть якщо вони непокірні й неначе не схильні прислухатися ні до чиєї думки (можливо, це прояв слабкості волі, бажання за всяку ціну самостверджуватися). Здоровий глузд підказує, що з віком необхідно дітям надавати можливість приймати все більше серйозні рішення, брати на себе все більшу відповідальність. Це передбачає глибоке знання своїх дітей та їх нахилів, що саме по собі велике достоїнство. На жаль, таких батьків небагато.

    Гарно виховати дітей – значить виробити в них звичку враховувати право оточуючих, навчити слідувати принципу: «Поводь себе, як хочеш, але не зловживай свободою на шкоду іншим».

     Ми часто декларуємо, що надаємо своїм дітям повну свободу думки. Але при цьому чомусь хочемо, щоб їхня думка не надто відрізнялася від нашої. Навіть якщо ми читаємо спеціальну літературу, ми забуваємо про свободу думки, щойно дитина вискаже судження, що не відповідає нашим установкам. У дитини, думку якої не зневажають, розвивається розковане, активне мислення, що недоступне дитині, яка залякана постійним зупиненням та судженням.



 | Дата: 06.03.2013 | Переглядів: 808 | Коментарів: 0 | детальніше


ФОРМИ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ЛІЦЕЇ


   Категорія: Методична робота

         При організації та проведенні методичної роботи в закладі передбачено:

         1) поглиблення філософсько-педагогічних знань, спрямованих на відродження й розвиток національної освіти в Україні, вивчення педагогічної теорії та методики навчання і виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета і методики його викладання .

         2) вивчення діалектики і принципів розвитку української національної школи; збагачення педагогічних кадрів надбаннями української педагогіки, науки, культури; вивчення теорії та досягнень науки з питань викладання предметів, володіння сучасними науковими методами; глибоке вивчення й практична реалізація оновлених програм і підручників, розуміння їх особливостей і виконання з позиції формування національної школи;

         3) освоєння і практичне застосування теоретичних положень загальної дидактики, методики та принципів активізації навчальної діяльності учнів і формування у них наукового світогляду, виходячи з вимог етнопедагогіки;

         4) систематичне інформування про нові методичні рекомендації, публікації щодо змісту й методики навчально-виховної роботи, глибоке вивчення відповідних державних нормативних документів;

         5) упровадження досягнень етнопедагогіки, психології та окремих методик і передового педагогічного досвіду із зверненням особливої уваги на використання в діяльності педагогічних колективів зразків національної культури і традицій.


Основні форми методичної роботи


         Індивідуальна форма методичної роботи. Вона є складовою самоосвіти вчителя, здійснюється за індивідуальними темами з урахуванням його професійних потреб, результатів взаємооцінки, рекомендацій адміністрації, досвідчених педагогів. Змістом її є систематичне вивчення психолого-педагогічної, наукової літератури, участь у роботі методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань, розробка проблем, пов'язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи, проведення експериментальних досліджень, огляд і реферування педагогічних та методичних журналів, збірників та ін.

         Важливим є постійне ускладнення змісту і форм роботи над собою, забезпеченні конкретних її результатів. Ними можуть бути написання реферату, повідомлення на семінарі, науково-практичній конференції, виступ на засіданні педради, публікація в періодиці тощо. Зміст індивідуальної самоосвіти педагога охоплює систематичне вивчення політичної, психолого-педагогічної, наукової літератури, безпосередню участь у роботі шкільних, міжшкільних та районних методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань; розробку окремих проблем, пов'язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи; проведення експериментальних досліджень; підготовку доповідей, виступів по радіо, телебаченню, огляд і реферування педагогічних та методичних журналів, збірників та ін.

         Організація самоосвіти передбачає зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога; систематичність і послідовність самоосвіти, постійне ускладнення її змісту і форм; багатоплановий (комплексний) підхід до організації вивчення обраної теми з самоосвіти; індивідуальний характер самоосвіти як найбільш гнучкої форми набуття педагогом знань; гласність і наочність результатів самоосвіти в педагогічному колективі; створення в школі умов для звернення педагогів до нових досягнень науки і передового педагогічного досвіду; завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі (доповіді, участь у семінарі, підготовка виступу, написання реферату, підготовка доповіді, участь у засіданні педагогічної ради, науково-практичній конференції та ін.).


Колективні й групові форми методичної роботи


         Методична рада. Методична рада обговорює і обирає варіанти змісту освіти (навчальні плани, програми, підручники тощо), форми і методи навчально-виховного процесу та способи їх реалізації. В її компетенції - організація роботи з підвищення кваліфікації та майстерності педагогічних кадрів, розвитку їх творчої ініціативи, впровадження досягнень науки і передового педагогічного досвіду, взаємодія школи з науково-дослідними установами, добровільними товариствами, творчими спілками тощо.


         Циклові комісії та методичне об'єднання вчителів. Вони забезпечують ознайомлення педколективу з новою педагогічною інформацією, передовим досвідом, сприяти впровадженню їх у навчально-виховний процес. На свої засідання вони збираються один-два рази на чверть. Керують ними досвідчені вчителі. Зміст їх діяльності визначається блоком навчальних предметів, що вивчаються в закладі, методикою їх викладання. Методичні об'єднання обговорюють найважливіші розділи і теми нових програм та підручників, експериментальні варіанти освітніх програм; організовують відкриті уроки та виховні заходи, взаємовідвідування уроків та позаурочних заходів, предметні олімпіади, предметні дні. Особливий напрям їх діяльності - вивчення, узагальнення і запровадження вітчизняного та зарубіжного передового педагогічного досвіду. Цій меті підпорядковують різні форми своєї роботи, в тому числі й конкурси кращих методичних розробок, тематичні науково-практичні конференції тощо.


         Творчі групи. Це кілька добре теоретично підготовлених учителів, які працюють над вирішенням актуальних проблем навчально-виховного процесу (наприклад, використання комп'ютера у навчальному процесі, формування світогляду учнів у процесі вивчення навчальної дисципліни, диференційоване навчання та ін.). Тривалість роботи творчої групи залежить від складності проблеми, над якою вона працює (один-два роки). Завершальним етапом роботи групи є підготовка методичних рекомендацій щодо ефективного вирішення досліджуваної проблеми.


         Відкриті уроки. Мета - підвищення майстерності всіх учителів. Основні завдання відкритих уроків: упровадження в практику вчителів передового педагогічного досвіду і результатів досліджень педагогічної науки, спрямованих на розв'язання завдань, що стоять перед національною школою. Під час аналізу й обговорення відкритих уроків забезпечується цілеспрямованість, науковість аналізу, принциповість, поєднану з доброзичливістю у критичних зауваженнях, поєднання аналізу уроку з практичними рекомендаціями, підведення його підсумків кваліфікованими спеціалістами.


         Взаємовідвідування вчителями уроків. Має істотне значення у підвищенні педагогічної майстерності вчителів. Якщо молодий і недосвідчений учитель відвідає урок, що його проводить старший колега, то він може збагатити свій методичний багаж. Якщо ж досвідчений педагог відвідає урок менш досвідченого колеги, то зможе порадити йому, як удосконалити той чи той момент уроку. Можливо, й досвідчений педагог знайде щось корисне для себе у молодшого колеги.


         Мозковий штурм, методичний ринг. Вони організовуються з метою термінового розв'язання складної навчально-методичної проблеми. Особливістю його є максимальна концентрація уваги педагогів на даній проблемі, активна участь всіх учасників в її обговоренні.

 

         Методичний фестиваль. Колективна форма пропаганди передового педагогічного досвіду, це разовий багатоплановий захід, сценарій якого залежить від мети проведення, рівня підготовленості педагогічних та методичних працівників.

 

         Семінар-практикум. Цінність його в тому, що вчителі самостійно опрацьовують педагогічну літературу з обговорюваної проблеми, аналізують власний досвід. Опрацьовані матеріали учасники семінару-практикуму оформляють у вигляді рефератів або доповідей.

 

         Педагогічні читання. Сприяють підвищенню педагогічної майстерності вчителів. Мають на меті узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду і проводяться з актуальної педагогічної тематики, їх можна організувати у школі, районі, області, країні.

 

         Науково-практична конференція. З темою конференції ознайомлюють заздалегідь. На пленарному засіданні розглядають основні питання проблеми, яка виноситься на обговорення, а під час роботи секцій обговорюють конкретніші питання навчально-виховної роботи, відвідують і обговорюють уроки та виховні заходи.

 

         Школа молодого вчителя. Завдання її полягає у сприянні професійному становленню учителів-початківців. Їх роботою опікується досвідчений вчитель. Здебільшого зосереджується на питаннях з техніки та методики проведення уроку, позакласного заняття, планування роботи класного керівника, інших аспектах психологічного та професійного самоутвердження молодого педагога.

 

         Проблемні (інноваційні) групи. Виникають за ініціативи адміністрації закладу, учених-педагогів, учителів. Спрямовують свої зусилля на вивчення, узагальнення й поширення передового досвіду як у своїй школі, так і поза нею. Якщо проблемна група розробляє та впроваджує свої концепції або методичної знахідки, то вона орієнтується на основні вимоги науково-дослідної роботи, зосереджуючись на обґрунтуванні проблеми й теми дослідження, формулюванні гіпотези, визначенні основних етапів дослідження та передбаченні проміжних результатів. Важливим при цьому є вибір методів дослідження, визначення контрольних та експериментальних класів. Здебільшого проблемні (інноваційні) групи працюють під науковим керівництвом викладачів вищих навчальних закладів, співробітників науково-дослідних інститутів.

Творчі звіти вчителів. Проводять перед атестацією педагогічних працівників. Учитель у звіті про свій методичний доробок знайомить з власним досвідом.


         Нетрадиційні форми методичної роботи. До них належать: педагогічні ігри (дидактичні, виховні, ділові, рольові); моделювання педагогічних ситуацій; олімпіади методичних інноваційних розробок уроків, виховних заходів, методичні «мости», літературні ярмарки педагогічних підручників, методичних рекомендацій, аукціон методичних розробок; конкурсні виставки методичних розробок (уроків, виховних заходів). Вони сприяють залученню педагогів до пошукової методичної роботи; розвитку уміння спілкуватися з колегами, учнями, батьками сприяють попередженню конфліктів у педагогічних колективах.


 | Дата: 12.02.2013 | Переглядів: 725 | Коментарів: 0 | детальніше