Діти за комп’ютером: як уникнути комп’ютерної залежності

   Діти, як найбільш активна і допитлива аудиторія, часто першими знайомляться з новими технологіями, такими як інтернет, випереджаючи в технічній освіченості батьків. У цьому звичайно є позитивний бік, але є і негативний, такий як можливість зіткнення з онлайн-насиллям, шахрайством, порнографією, наданням особистої інформації з метою злочинного використання її сторонніми людьми, виникнення інтернет-залежності, участь у «групах смерті».
Інтернет-залежність - нав'язливе бажання підключитися до Інтернету і хвороблива нездатність вчасно відключитися від Інтернету. У 2008 році вона була визнана офіційною хворобою.

   Основні психологічні симптоми інтернет – залежності:
• непереборне бажання зайти в інтернет; 
• нездатність контролювати свій час в інтернеті;
• розумове виснаження, порушеня сну, концентрації уваги;
• відчуття спустошення, тривоги, роздратованості в періоди перебування поза інтернетом;
• дратівливість, депресія, нервовість, замкнутість. Вся енергія віддається спілкуванню в інтернеті.
До фізичних симптомів відносять:
- оніміння пальців руки, що тримає «мишку»;
- сухість та різь в очах; 
- головні болі по типу мігрені; 
- болі в спині;
- нерегулярне харчування, пропуск прийомів їжі;
- зневага до особистої гігієни;
Розвиток стадій залежності:
• На першій стадії це більш-менш легкий розлад. Через захоплення «новою іграшкою», людина перестає займатися усім іншим. Поступово віддаляється від родичів і друзів, залишаючи пріоритет за «усесвітньою павутиною». Як правило, користувач приховує від рідних, скільки часу він проводить на сайтах.
• На другій стадії симптоми наростають. Якщо людину силою відлучити від мережі, вона переживатиме почуття, схожі на муки наркомана, якому не дали чергову дозу. У користувача порушується увага, знижується працездатність, з'являються нав'язливі думки, безсоння, аж до повного відмовлення від сну, різко зростає потяг до стимуляторів - кави, сигарет, спиртних напоїв, наркотиків, причому деколи "на голку" сідають і ті, хто ніколи в житті наркотиків не пробував. До психічних розладів додаються головний біль, перепади тиску, ломить кістки.
• Третя стадія - соціальна дезадаптація. Користувач, вже не одержуючи задоволення від спілкування через Інтернет, всеттаки постійно «висить» на сайтах. Стан депресії призводить до серйозних конфліктів в навчанні і в сім'ї.
Мабуть, найбільше занепокоєння викликає "азартне" застосування Інтернету - з метою участі в аукціонах, виконання біржових операцій, гри у віртуальні казино. 
За результатами Всеукраїнського соціологічного дослідження виявлено:
76% батьків не знають, які сайти відвідують їхні діти;
28% дітей готові надіслати свої фотокартки незнайомцям у Мережі;
17% без вагань повідомляють інформацію про себе і свою родину – адресу, професію, графік роботи батьків, наявність цінних речей в домі;
22% дітей періодично потрапляють на сайти для дорослих;
28% дітей, побачивши в інтернеті рекламу алкоголю або тютюну, хоча б один раз спробували їх купити.
Згідно з нормами, визначеними Міністерством охорони здоров’я України, неперервне перебування за комп’ютером упродовж доби для учнів 8-10 класів не повинно перевищувати 30 хв. Загальний час використання комп’ютера з рідкокристалічним монітором за тиждень має обмежуватися для учнів 10-11 класів – 7 годин на тиждень.
Як убезпечити свою дитину в інтернеті:
• Комп’ютер слід розташувати в кімнаті загального користування;
• Розкажіть дитині про правила конфіденційності і поведінки в Мережі та її особисту відповідальність;
• Повідомте про ризики, яких вона може зазнати, відвідуючи інтернет;
• Намагайтесь бути ознайомленими з сайтами, які відвідує ваша дитина;
• Запропонуйте дитині альтернативні способи проведення дозвілля, приділяйте їй більше власного часу та уваги.

Бути підлітком нелегко. Проміжок часу між дорослим життям і дитинством сповнений змін – як фізичних, так і емоційних. Через високу гормональну активність підлітку часом важко залишатися «соціальним». Істерики, образи, ігнорування батьків – усе це стандартна для нього поведінка. Більшість підлітків уважають, що інші «просто не доганяють». Але ми всі були підлітками. Ми обов'язково наздоженемо!

Для того щоби підліток легше впорався з цим важким перехідним періодом, дайте йому набір необхідних життєвих навичок. Зокрема, усі підлітки повинні оволодіти навичками вирішення конфліктів. І вам як батькам треба стати в цій справі справжніми вчителями.

Чому виникають конфлікти?

Конфлікти є частиною життя. Незалежно від того, наскільки ви хочете захистити свою дитину від конфліктів, вона обов'язково зіткнеться з ними в реальності. Конфлікт може виникнути в родині, із братами, сестрами та батьками, із друзями та суспільством у цілому. Але є те, що треба обов'язково пояснити дитині – конфлікт не завжди дає негативний досвід. Пам'ятайте: конфлікт може призвести до змін, позитивних змін!

Наслідки конфліктів

Коли справа доходить до конфлікту, без набору необхідних навичок підліток може потрапити у складну ситуацію. Удома невирішені конфлікти можуть призвести до загострення стосунків. За межами сім'ї конфлікти призводять до зруйнованої дружби, покарання за погану поведінку (у школі) й навіть насильства!

Навчання підлітків навичок вирішення конфліктів

Допомогти дитині ефективно долати негативні моменти й орієнтуватись у житті – це частина ваших батьківських обов'язків. З раннього віку почніть навчати її простих і дієвих способів управління конфліктами. Можливо, дитина не подякує вам за це сьогодні, але ви зможете пишатись добре виконаною роботою!

Познайомте підлітка з такими «заповідями» вирішення конфліктів.

• Заповідь 1: конфлікт – це реальність, утекти від нього не вийде, гра в хованки не вирішить проблему.
• Заповідь 2: проблема не зникне тільки за твоїм бажанням. Не прикидайся й не одягай маску. Приховувати свої почуття – не найкращий варіант.
• Заповідь 3: учись боротися з проблемою, а не з людиною. Конфлікт виникає через спірне питання (складну ситуацію), а не через людину. Не переходь на особистості.
• Заповідь 4: проявляй повагу. Прислухайся до іншої людини. Слухай уважно. Слухати батьків або вчителів іноді нудно, але абстрагування не вирішує проблем.
• Заповідь 5: будь асертивним* – демонструй увічливу наполегливість. При вирішенні конфліктів не треба проявляти ні пасивність, ні агресію. Бути асертивним – це означає висловлювати свою думку впевнено та спокійно, бути сповненим поваги як до себе, так і до опонента.
• Заповідь 6: учись домовлятися. Це найважливіша навичка, яку слід набути. Уміння домовлятись допоможе тобі в довгостроковій перспективі.
• Заповідь 7: дотримуйся теперішнього часу. Не пригадуй минулі образи та розбіжності. Це ще більше посилить конфлікт.
• Заповідь 8: замовчування не допомагає. Ображатись на опонента так само погано, як і проявляти до нього агресію – проблема залишиться невирішеною. Обговорюй її.
• Заповідь 9: намагайся зрозуміти. Спробуй поставити себе на місце іншої людини. Не займай оборонну позицію й уважно аналізуй ситуацію з різних точок зору.
• Заповідь 10: навчись вибачатися. Встань перед дзеркалом і тренуйся, якщо це необхідно! Якщо ти не правий, прийми це, від цього ти не станеш «слабаком». Навпаки, тільки сильна людина може сказати «вибач». Це просте слово творить дива, спробуй!

Перераховані навички, подані у вигляді заповідей, не тільки допомагають підлітку вирішувати конфлікти, а і знадобляться в житті. Підлітки вперті, і якщо ви почнете втрачати терпіння, просто зробіть глибокий вдих. Пам'ятайте, що ви теж колись були підлітком.

Дуже важливо вже з раннього віку починати прищеплювати дані навички. Навчання вирішувати конфлікти в підлітковому віці спочатку перетворює дітей на бунтарів, і ви як батьки повинні бути поруч з ними. Будьте присутніми, будьте в курсі того, що відбувається в житті дитини, але робіть це з повагою до її особистого простору. Гормони з часом ущухнуть, просто постарайтесь не дозволити їм залишити негативний слід у житті вашої дитини!

* Асертивність – поведінка, що поєднує внутрішню силу та ввічливість по відношенню до оточуючих. Це здатність у ситуації зовнішнього тиску коректно відстоювати свої інтереси та свою лінію поведінки, спокійно казати «ні» тому, що вас не влаштовує та продовжувати в соціально прийнятній формі ефективно наполягати на своїх правах.

  Позитивна самооцінка — основа життєвого успіху дитини самооцінка, оцінка своїх можливостей і перспектив спочатку складається на основі оцінок і ставлення батьків. Надалі дитина, сама того не усвідомлюючи. діє відповідно до батьківських прогнозів. Наприклад, твердження батька: «З тебе нічого путнього не вийде!» може запрограмувати дитину на поразку в житті. Висока самооцінка сприяє особистісному зростанню, самоствердженню дитини. Занижена або завищена заважає розкриттю індивідуальності, сприяє формуванню комплексів (неповноцінності, переваги).

  У сім'ях, в яких позитивно оцінюють особистість дитини, виявляють віру в її можливості, звертають увагу на досягнення, не перебільшуючи їх при цьому, поважають її думку, надають підтримку, у неї  формується висока самооцінка. Рівень домагань такої дитини, те, на що вона претендує в житті, те, чого прагне досягнути, відповідає її можливостям. У майбутньому вона зможе ставити перед собою конкретні завдання і виконувати їх.

  Дитина із заниженою самооцінкою зростає в сім'ї, де байдужі до неї, втручаються в її життя тоді, коли виникають проблеми, зокрема з успішністю, а зазвичай мало цікавляться заняттями і переживаннями своєї дитини. Негативно відгукуючись про дитину, акцентуючи увагу на її помилках і поразках, порівнюючи з іншими, успішними дітьми, батьки формують негативне самосприйняття. Дитина з низькою самооцінкою не претендує на багато що в житті – ні в теперішньому часі, ні в майбутньому,   не ставить перед собою високої мети, оскільки не впевнена, що зможе її досягнути, постійно сумнівається у своїх можливостях, які в реальності вищі ніж вона передбачає. Вірджинія Сатир,  відомий сімейний психолог; стверджувала, що всі болі людини, її проблеми і навіть злочини - все це результат низької самооцінки, яку люди не змогли ні усвідомити, ні змінити.

  Завищена самооцінка формується тоді, коли дитину виховують за принципом кумира сім’ї, постійно похвалюють її, вважають винятковою,чекають від неї високих результатів, орієнтують на першість в усьому. Виростаючи, така дитина багато чекає від життя: популярності, матеріального достатку. Однак не вміє співвідносити свої можливості з вимогами ситуацій. Розраховано тільки ва успіх, вона переживає невдачі як життєву трагедію.

  Вплив батьків на становлення особистості дитини відбувається не тільки прямим, а й опосередкованим способом. Багато хто з психологів вважає що особистість формується шляхом навчання та ідентифікації (оточення) зі значущими людьми. У нормі дівчатка ідентифікують себе з мамою, а хлопчики – з татом. Наслідком ідентифікації є інтроекція, тобто «вбирання» в себе цінностей, установок, рис характеру когось із батьків дитина засвоює його способи поведінки, тобто починає поводитися подібним чином. Спостерігаючи за поведінкою близьких дорослих, дитина вчиться бути чуйною, альтруїстичною, чи, навпаки – агресивною, злою. Ставлення батьків до сусідів, друзів, до роботи, грошей фіксується в сфері психіки дитини, чого вона не усвідомлює, але поступово це стає її ставленням. Система цінностей і норм поведінки формується через спостереження й моделювання поведінки батьків. Однак не треба вважати, що дитина – це «чиста дошка», на якій під впливом соціуму «пишуться » характеристики особистості.

  Дитина народжується з генетично заданими властивостями, що складають основу її індивідуальності. Базові властивості особистості, які називають темпераментом, обумовлюють індивідуальний спосіб реагування (поведінки) дитини, особливості її емоційної сфери.

  Подібно до дерева, особистість дитини залежить від середовища свого зростання. Звичайно, діти можуть «рости» і в несприятливих умовах, бо сила життя нездоланна, але при цьому є ймовірність, що зростання їх піде «не в тому напрямі» і особистість буде дисгармонійною.

   У квітні всі охочі зможуть пройти пробне зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури та ще одного предмету за вибором. Про це повідомили в прес-службі Українського центру оцінювання якості освіти.

У 2017 році пробне ЗНО відбудеться 1 та 8 квітня.

   Зареєструватися для участі в пробному зовнішньому незалежному оцінюванні можна буде на сайтах регіональних центрів оцінювання якості освіти. Реєстрація триватиме з 10 до 31 січня 2017 року.

   Також зазначається, що завдання, які будуть виноситися на пробне ЗНО, відповідають програмам зовнішнього незалежного оцінювання, характеристикам та структурі сертифікаційних робіт, а процедура проведення є максимально наближеною до процедури проведення основного ЗНО.

   Кожен зареєстрований учасник може взяти участь в одному із запропонованих в той чи інший день предметів за вибором, згідно з графіком проведення: 1 квітня відбудеться пробне зовнішнє оцінювання з української мови і літератури, 8 квітня – з інших предметів (історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії, англійської, іспанської, німецької, російської, французької мов). Участь у пробному зовнішньому незалежному оцінюванні є платною.

   Вартість одного тестування для одного учасника визначає кожний регіональний центр оцінювання якості освіти окремо. Київський регіональний центр оцінювання якості освіти визначив вартість одного пробного тестування: 120 грн.

   Реєстрація для проходження пробного тестування не передбачає автоматичної реєстрації для участі в основній сесії зовнішнього незалежного оцінювання.

   Результати пробного зовнішнього незалежного оцінювання не зараховуються як оцінки за державну підсумкову атестацію та не використовуються для участі в конкурсному відборі під час вступу до вищих навчальних закладів.

Сайт Київського регіонального центру оцінювання якості освіти: http://kievtest.org.ua/

9 квітня відбулося пробне зовнішнє незалежне оцінювання з математики, історії України, англійської, німецької, іспанської, французької, російської мов, біології, географії, фізики, хімії, у якому взяли участь 70 осіб. Значення порога «склав/не склав» для пробного тестування

- з математики становить 13 балів,

- з історії України - 28 балів,

- з англійської мови - 14 балів,

- з німецької мови - 13 балів,

- з іспанської мови - 16 балів,

- з біології - 22 бали,

- з географії - 26 балів,

- з фізики - 14 балів,

- з хімії - 22 бали.

Кожен учасник пробного зовнішнього незалежного оцінювання отримав інформаційний бюлетень «Як визначаються результати зовнішнього незалежного оцінювання з (назва предмета)?». Скориставшись ключами та схемами оцінювання завдань сертифікаційної роботи, розміщеними в ньому, він може самостійно визначити кількість набраних балів. Якщо, тестовий бал учасника нижчий встановленого порогу з відповідного предмета, то він отримує результат «тест пробного ЗНО не склав».

Звертаємо увагу, що значення порогового бала «склав/не склав» під час основної (додаткової) сесії зовнішнього незалежного оцінювання 2016 року буде визначатися за методом Ангоффа-Беука, а тому може відрізнятися від значення порогового бала «склав/не склав», визначеного за методом Ангоффа для пробного зовнішнього незалежного оцінювання 2016 року.