При організації та проведенні методичної роботи в закладі передбачено:

         1) поглиблення філософсько-педагогічних знань, спрямованих на відродження й розвиток національної освіти в Україні, вивчення педагогічної теорії та методики навчання і виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета і методики його викладання .

         2) вивчення діалектики і принципів розвитку української національної школи; збагачення педагогічних кадрів надбаннями української педагогіки, науки, культури; вивчення теорії та досягнень науки з питань викладання предметів, володіння сучасними науковими методами; глибоке вивчення й практична реалізація оновлених програм і підручників, розуміння їх особливостей і виконання з позиції формування національної школи;

         3) освоєння і практичне застосування теоретичних положень загальної дидактики, методики та принципів активізації навчальної діяльності учнів і формування у них наукового світогляду, виходячи з вимог етнопедагогіки;

         4) систематичне інформування про нові методичні рекомендації, публікації щодо змісту й методики навчально-виховної роботи, глибоке вивчення відповідних державних нормативних документів;

         5) упровадження досягнень етнопедагогіки, психології та окремих методик і передового педагогічного досвіду із зверненням особливої уваги на використання в діяльності педагогічних колективів зразків національної культури і традицій.

Основні форми методичної роботи

         Індивідуальна форма методичної роботи. Вона є складовою самоосвіти вчителя, здійснюється за індивідуальними темами з урахуванням його професійних потреб, результатів взаємооцінки, рекомендацій адміністрації, досвідчених педагогів. Змістом її є систематичне вивчення психолого-педагогічної, наукової літератури, участь у роботі методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань, розробка проблем, пов'язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи, проведення експериментальних досліджень, огляд і реферування педагогічних та методичних журналів, збірників та ін.

         Важливим є постійне ускладнення змісту і форм роботи над собою, забезпеченні конкретних її результатів. Ними можуть бути написання реферату, повідомлення на семінарі, науково-практичній конференції, виступ на засіданні педради, публікація в періодиці тощо. Зміст індивідуальної самоосвіти педагога охоплює систематичне вивчення політичної, психолого-педагогічної, наукової літератури, безпосередню участь у роботі шкільних, міжшкільних та районних методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань; розробку окремих проблем, пов'язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи; проведення експериментальних досліджень; підготовку доповідей, виступів по радіо, телебаченню, огляд і реферування педагогічних та методичних журналів, збірників та ін.

         Організація самоосвіти передбачає зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога; систематичність і послідовність самоосвіти, постійне ускладнення її змісту і форм; багатоплановий (комплексний) підхід до організації вивчення обраної теми з самоосвіти; індивідуальний характер самоосвіти як найбільш гнучкої форми набуття педагогом знань; гласність і наочність результатів самоосвіти в педагогічному колективі; створення в школі умов для звернення педагогів до нових досягнень науки і передового педагогічного досвіду; завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі (доповіді, участь у семінарі, підготовка виступу, написання реферату, підготовка доповіді, участь у засіданні педагогічної ради, науково-практичній конференції та ін.).

Колективні й групові форми методичної роботи

         Методична рада. Методична рада обговорює і обирає варіанти змісту освіти (навчальні плани, програми, підручники тощо), форми і методи навчально-виховного процесу та способи їх реалізації. В її компетенції - організація роботи з підвищення кваліфікації та майстерності педагогічних кадрів, розвитку їх творчої ініціативи, впровадження досягнень науки і передового педагогічного досвіду, взаємодія школи з науково-дослідними установами, добровільними товариствами, творчими спілками тощо.

         Циклові комісії та методичне об'єднання вчителів. Вони забезпечують ознайомлення педколективу з новою педагогічною інформацією, передовим досвідом, сприяти впровадженню їх у навчально-виховний процес. На свої засідання вони збираються один-два рази на чверть. Керують ними досвідчені вчителі. Зміст їх діяльності визначається блоком навчальних предметів, що вивчаються в закладі, методикою їх викладання. Методичні об'єднання обговорюють найважливіші розділи і теми нових програм та підручників, експериментальні варіанти освітніх програм; організовують відкриті уроки та виховні заходи, взаємовідвідування уроків та позаурочних заходів, предметні олімпіади, предметні дні. Особливий напрям їх діяльності - вивчення, узагальнення і запровадження вітчизняного та зарубіжного передового педагогічного досвіду. Цій меті підпорядковують різні форми своєї роботи, в тому числі й конкурси кращих методичних розробок, тематичні науково-практичні конференції тощо.

         Творчі групи. Це кілька добре теоретично підготовлених учителів, які працюють над вирішенням актуальних проблем навчально-виховного процесу (наприклад, використання комп'ютера у навчальному процесі, формування світогляду учнів у процесі вивчення навчальної дисципліни, диференційоване навчання та ін.). Тривалість роботи творчої групи залежить від складності проблеми, над якою вона працює (один-два роки). Завершальним етапом роботи групи є підготовка методичних рекомендацій щодо ефективного вирішення досліджуваної проблеми.

         Відкриті уроки. Мета - підвищення майстерності всіх учителів. Основні завдання відкритих уроків: упровадження в практику вчителів передового педагогічного досвіду і результатів досліджень педагогічної науки, спрямованих на розв'язання завдань, що стоять перед національною школою. Під час аналізу й обговорення відкритих уроків забезпечується цілеспрямованість, науковість аналізу, принциповість, поєднану з доброзичливістю у критичних зауваженнях, поєднання аналізу уроку з практичними рекомендаціями, підведення його підсумків кваліфікованими спеціалістами.

         Взаємовідвідування вчителями уроків. Має істотне значення у підвищенні педагогічної майстерності вчителів. Якщо молодий і недосвідчений учитель відвідає урок, що його проводить старший колега, то він може збагатити свій методичний багаж. Якщо ж досвідчений педагог відвідає урок менш досвідченого колеги, то зможе порадити йому, як удосконалити той чи той момент уроку. Можливо, й досвідчений педагог знайде щось корисне для себе у молодшого колеги.

         Мозковий штурм, методичний ринг. Вони організовуються з метою термінового розв'язання складної навчально-методичної проблеми. Особливістю його є максимальна концентрація уваги педагогів на даній проблемі, активна участь всіх учасників в її обговоренні.

 

         Методичний фестиваль. Колективна форма пропаганди передового педагогічного досвіду, це разовий багатоплановий захід, сценарій якого залежить від мети проведення, рівня підготовленості педагогічних та методичних працівників.

 

         Семінар-практикум. Цінність його в тому, що вчителі самостійно опрацьовують педагогічну літературу з обговорюваної проблеми, аналізують власний досвід. Опрацьовані матеріали учасники семінару-практикуму оформляють у вигляді рефератів або доповідей.

 

         Педагогічні читання. Сприяють підвищенню педагогічної майстерності вчителів. Мають на меті узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду і проводяться з актуальної педагогічної тематики, їх можна організувати у школі, районі, області, країні.

 

         Науково-практична конференція. З темою конференції ознайомлюють заздалегідь. На пленарному засіданні розглядають основні питання проблеми, яка виноситься на обговорення, а під час роботи секцій обговорюють конкретніші питання навчально-виховної роботи, відвідують і обговорюють уроки та виховні заходи.

 

         Школа молодого вчителя. Завдання її полягає у сприянні професійному становленню учителів-початківців. Їх роботою опікується досвідчений вчитель. Здебільшого зосереджується на питаннях з техніки та методики проведення уроку, позакласного заняття, планування роботи класного керівника, інших аспектах психологічного та професійного самоутвердження молодого педагога.

 

         Проблемні (інноваційні) групи. Виникають за ініціативи адміністрації закладу, учених-педагогів, учителів. Спрямовують свої зусилля на вивчення, узагальнення й поширення передового досвіду як у своїй школі, так і поза нею. Якщо проблемна група розробляє та впроваджує свої концепції або методичної знахідки, то вона орієнтується на основні вимоги науково-дослідної роботи, зосереджуючись на обґрунтуванні проблеми й теми дослідження, формулюванні гіпотези, визначенні основних етапів дослідження та передбаченні проміжних результатів. Важливим при цьому є вибір методів дослідження, визначення контрольних та експериментальних класів. Здебільшого проблемні (інноваційні) групи працюють під науковим керівництвом викладачів вищих навчальних закладів, співробітників науково-дослідних інститутів.

Творчі звіти вчителів. Проводять перед атестацією педагогічних працівників. Учитель у звіті про свій методичний доробок знайомить з власним досвідом.

         Нетрадиційні форми методичної роботи. До них належать: педагогічні ігри (дидактичні, виховні, ділові, рольові); моделювання педагогічних ситуацій; олімпіади методичних інноваційних розробок уроків, виховних заходів, методичні «мости», літературні ярмарки педагогічних підручників, методичних рекомендацій, аукціон методичних розробок; конкурсні виставки методичних розробок (уроків, виховних заходів). Вони сприяють залученню педагогів до пошукової методичної роботи; розвитку уміння спілкуватися з колегами, учнями, батьками сприяють попередженню конфліктів у педагогічних колективах.

В 2010-2011 навчальному році закінчився четвертий етап реалізації науково-методичної проблеми закладу «Впровадження інноваційних методів навчання і виховання в практику роботи ліцею», яка розрахована на 5 років.

Над реалізацією завдань цього етапу працювали 21 педагогічний працівник. Всі мають вищу професійну освіту. За віком переважають учителі від 30 до 50 років – 12 осіб (57%), до 30 років – 4 особи (19%), за 50 років – 5 осіб (24%). Педагогічний стаж роботи понад до 10 років мають 4 педагогічні працівники (19%), 10-20 років – 11 педагогічних працівників (52%), більше 20 років - 6 (29%). В ліцеї працюють 18 педагогічних працівників (86%), які мають вищу, першу та другу кваліфікаційні категорії. З них кваліфікацію «спеціаліст І категорії» - 2 (10%) вчителя, «спеціаліст вищої категорії» - 15 (71%). 8 вчителів (38%) – мають звання «Учитель-методист», 6 вчителів (29%) нагороджено знаком «Відмінник освіти».

Підвищенню рівня професійної компетентності вчителів сприяє атестація педагогічних кадрів, яка здійснюється відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про освіту", частини першої статті 27 Закону України "Про загальну середню освіту" та Типового положення про атестацію педагогічних працівників (наказ № 930 від 06 жовтня 2010 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 р. за № 1255/18550)

Атестація здійснюється відповідно до перспективного плану атестації педагогічних кадрів. Аналізуючи стан організації її проведення й підвищення кваліфікації педагогічних працівників ліцею, можна відзначити, що адміністрацією були створені сприятливі умови для її проведення: проведено інструктивно-методичні наради з метою вивчення нормативних документів, засідання методичних об’єднань, оформлено стенд «Атестація педкадрів», розроблено перспективні заходи щодо підготовки й проведення атестації та план роботи атестаційної комісії, уточнено списки вчителів, які атестуватимуться в поточному навчальному році, видано відповідні накази про проходження атестації. У 2010-2011 навчальному році згідно плану підвищення кваліфікації вчителів ліцею атестувався на підтвердження кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» вчитель німецької мови Федірко Н.В. та вчитель фізики Овсієнко П.П. Адміністрацією ліцею, вивчено систему роботи й узагальнено досвід роботи вчителів, які проходили атестацію, шляхом відвідування уроків та позаурочних заходів, співбесід з батьками й учнями, перегляду методичних розробок та інших матеріалів.

Однією з форм підвищення кваліфікації є курсова перепідготовка, яка відбувається планово та з урахуванням побажань педагогічних працівників щодо змісту, методів і форм проходження курсів. В ліцеї складено перспективний план курсової перепідготовки вчителів. В 2010-2011 навчальному році пройшли курси підвищення кваліфікації Кривульська Л.О. «Методика розв’язання задач з географії та економіки”, Волохович Я.І. «Використання автентичних текстів на уроках англійської мови», Лісовенко Ю.О. курси тьюторів.

Цілеспрямована робота педагогічного колективу над науково-методичною проблемою виступає одним із домінуючих чинників примноження перспективного педагогічного досвіду. Так на районну виставку «Освіта Іванківщини 2011» було подано 7 матеріалів (3 матеріалів було подано на обласну виставку «Освіта Київщини»).

У систему методичної роботи були включено заходи, що сприяють підвищенню кваліфікації: відкриті уроки вчителів «45 хвилин інноваційних технологій», семінар вчителів «Шляхи підвищення ефективності навчально-виховного процесу», круглі столи «Якою має бути освіта: знаннєцентричною чи компетентісно спрямованою?», «Творче використання навчальних посібників на уроках з метою поглиблення знань з предметів», педагогічні ради.

В зв’язку з тим, що в ліцеї працюють молоді спеціалісти, було продовжено роботу «Школи молодого вчителя», досвідчені педагоги Процик Л.Г., Єрьомін Г.Т. надавали методичну допомогу молодим вчителям. Протягом року були проведені групові та індивідуальні практичні заняття, теоретичні та практичні семінари. Молоді педагоги брали активну участь у проведенні позакласних та позашкільних заходів з предметів: день історії та правознавства, день інформатики. Адміністрацією ліцею були відвідані уроки цих педагогів, які продемонстрували добрі теоретичні предметні знання вчителів, але недостатні знання з методики викладання окремих тем та психології учнів відповідного віку.

Інноваційна освітня діяльність ліцею характеризується пошуком нових і вдосконаленням існуючих концепцій, принципів, підходів до освіти, суттєвими змінами в змісті, формах і методах навчання. Тому невід’ємною складовою науково-дослідної роботи є контроль ефективності впровадження інноваційних педагогічних технологій у навчальний процес. Широко впроваджується особистісно-орієнтована технологія, елементи здоров’яберегаючої технології та інформаційно-комунікаційні технології.

В 2010-2011 н.р. Київським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних кадрів було затверджено та рекомендовано до апробації в навчально-виховному процесі ліцею авторську програму вчителя географії та біології Кривульської Л.О. «Загальний географічний огляд земної кулі».

До інноваційної діяльності закладу можна віднести моніторинг і рейтинг досягнень учнів, що сприяють відстеженню динаміки їхнього індивідуального розвитку. Широко використовуються також інноваційні управлінські технології: стратегічного планування, колективного прийняття управлінських рішень, адаптивного управління.

Багато вчителів ліцею використовують у своїй роботі різноманітні сучасні форми й методи проведення уроків, зростає професіоналізм вчителів, збільшується кількість педагогів, що впроваджують інноваційні педагогічні методи в навчальний процес. Але, в той час можна відмітити, що учителі не мають ще достатнього досвіду науково-дослідницької діяльності.

Методична робота в ліцеї являє собою цілісну, створену на наукових досягненнях, надбаннях передового досвіду й конкретному аналізі проблем учителів систему взаємопов’язаних заходів, дій і засобів, спрямованих на всебічне підвищення професійної майстерності кожного вчителя ліцею, на збагачення й розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу в цілому, на досягнення оптимальних результатів навчання й розвитку конкретних учнів, класів. У навчально-виховному процесі реалізуються основні завдання методичної роботи ліцею: розвиток учительської творчості; формування інтересу до сучасних наукових ідей, дослідної роботи; розвиток аналітичних навичок, самоаналізу; вивчення стилю роботи вчителя; апробація та впровадження освітніх технологій, нових курсів та програм.

Уся науково-методична робота в ліцеї підпорядкована науково-методичній раді, до складу якої входять: адміністрація, голови циклових комісій та досвідчені вчителі. З метою надання допомоги в розвитку інноваційних процесів і проведенні досліджень адміністрація ліцею постійно проводить консультації з вчителями та головами ЦК. У ході моніторингу динаміки педагогічної майстерності вивчаються питання реалізації особистих творчих планів, проводиться сумісне корегування самоосвітньої діяльності педагогів відповідно до завдань освітньої галузі.

Планування методичної роботи відбувається на діагностико-корекційній основі й забезпечується цілісною інформаційно-аналітичною системою, постійним оновленням інформаційного банку даних з питань нормативно-правового забезпечення діяльності педагогів.

В ліцеї працюють такі методичні підрозділи: циклова комісія суспільно-гуманітарних дисциплін голова Марущак О.В.), циклова комісія природничо-математичних дисциплін (голова Кривульська Л.О.), методичне об'єднання класних керівників (голова Яншаєва Н.М.). Голови ЦК складають плани роботи своєї комісії та аналітичні довідки за попередній навчальний рік.

На районному конкурсі на кращий навчальний кабінет І місце зайняв кабінет іноземної мови (завідувач Волохович Я.І.), а кабінет психології посів І місце в обласному конкурсі психологічних кабінетів (завідувач Правдива О.А.).

Активно продовжує діяти web–сайт ліцею.

Творчі роботи вчителів ліцею друкувались в фахових науково-методичних виданнях:
Процик Л.Г. Оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови. 8 клас// Вивчаємо українську мову та літературу. – 2010. - № 19-21. – С.47-54
Процик Л.Г. Оцінювання навчальних досягнень учнів з української літератури. 8 клас// Вивчаємо українську мову та літературу. – 2010. - № 19-21. – С.54 - 67
Димарчук Т.В. Проблеми безробіття. Вплив держави на його подолання// Географія та основи економіки в школі. – 2010. - №10 – С.21-23
Кривульська Л.О. Органи кровообігу. Будова серця // Біологія. – 2010. - №28 (292) – С.22-25
Кривульська Л.О. Значення травлення. Органи травлення. Методи дослідження травлення. 9 клас // Біологія. – 2010. - №29 (293) – С.17-18
Кривульська Л.О. Хвороби шлунково-кишкового тракту. 9 клас // Біологія. – 2010. - №31 (295) – С.19-21
Кривульська Л.О. Інтелектуальні ігри на уроках географії // Географія та основи економіки в школі. – 2010. - №11-12 – С.9-12
Робота з обдарованими учнями здійснювалась відповідно до річного плану роботи з обдарованими дітьми на навчальний рік. На початку року була створена база здібних та обдарованих учнів, яка постійно поповнювалась. При складання розкладу занять вчителям був наданий день для методичної роботи та враховувалася циклограма районних методичних заходів. В травні місяці була вручена чергова премія імені Євгена Слуцького учениці 10-Б класу Гусак Юлії. За підсумками академічних та творчих досягнень кожного семестру та в кінці навчального року було складено загальноліцеївський рейтинг.
Протягом навчального року в ліцеї діяла система факультативів та гуртків: з російської мови, іспанської мови, „Основи споживчих знань”, „Ми – громадяни України”, Громадянська освіта, „Основи підприємницької діяльності”, „Основи наукових досліджень”, „Географія країн-членів ЄС”, „Загальний географічний огляд земної кулі”, „Англійська мова” (інд. заняття), „Моя економіка”, „Спортивні ігри”, „Мова розмітки гіпертексту HTML” „Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя”, гурток вокального співу „Пролісок”;, бального танцю „Дебют”, дизайну „Природа і фантазія”, поетичний „Струни серця”. В кінці І семестру активізував свою роботу клуб інтелектуальних ігор „Ерудит”, команда учнів ліцею посіла ІV місце на обласному етапі. В ІІ семестрі був відновив свою роботу правовий клуб „Феміда”, учні ліцею брали участь у відбірковому етапі правового брейн-рингу (ІІ місце).

В 2010-2011 році була продовжена робота наукового товариства ліцеїстів „Олімп”. На І етап було представлено 12 робіт, за рішенням журі на ІІ етапі район представляли 11 науково-дослідницьких робіт ліцеїстів (роботи Сірош Т. Узунян А., Синиці Н. (дві роботи) стали призерами обласного етапу).

На ІІ етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад ліцей представляли 64 учнів, які прийняли участи в 18 олімпіадах (всього 185), було отримано 35 перших місць, 70 других та третій місць. На ІІІ етапі олімпіад 31 учень були включені в районні команди з базових дисциплін (всього 47 разів). За підсумками ІІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад учні ліцею здобули 17 призових місць: 3 перших і 4 других та 10 третіх. На ІV етапі заклад представляли 5 учнів: Сірош Т., Васильєва О., Кривульський Д., Стехун А. (з іспанської мови, всі стали призерами), Синиця Н. (з педагогіки та психології).

У ліцеївському етапі Міжнародного конкурсу ім. Петра Яцика взяли участь 95 ліцеїстів, в районному – 18, в ІІІ етапі – одна учениця (Осипенко В., 10-А клас). У листопаді місяці був проведений ліцеївський етап Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів 8-11 класів (всього взяло участь 86 ліцеїстів). На ІІ етапі ліцей представляли 8 ліцеїстів, на ІІІ етапі – одна учениця (Михайленко Н., 9 клас)
Ліцеїсти взяли участь: у Всеукраїнському конкурсі малюнків «Україна – футбольна країна», конкурсі інформаційних технологій (7 командне місце на області), відбіркових регіональних інтелектуальних іграх (4 місце), фотоконкурсі «Я – Київщини гордість і надія», літературному конкурсі «Я – Київщини гордість і надія» (Дударенко С., 11 клас, І місце на районному етапі), фотоконкурс «Моя Батьківщина – Чорнобильська зона», у конкурсі читців поезії імені Т.Г. Шевченка (учасники обласного етапу), конкурс малюнків «Чорнобиль – очима дітей», літературний конкурс «Чорнобиль – очима дітей» (Дударенко С., 11 клас, ІІІ м на районному етапі), фотоконкурс «Чорнобиль – очима дітей» (Буряк М., 10-Б клас, І м на районному етапі)

Протягом року були проведені різні виховні заходи (згідно з планом виховної роботи ліцею): «Осінній бал», День Наума, Новорічний вогник, «Валентин та Валентина», День українського стилю, «Міс та містер ліцею», День Землі, двомісячник благоустрою, науково-практичні конференції, інформаційні повідомлення, тематичні лекції та ін.

Протягом навчального року допомогу у проведенні позакласних заходів надавала Президентська республіка ліцею (Президент – Біліцька Ю).
Учні взяли участь в спортивних змаганнях з шашок, з волейболу, баскетболу, футболу та в легкоатлетичному кросі (на районному етапі завоювали три перші місця – Коваленко А., Загребельна В.). На зимовому чемпіонаті Київської області з легкої атлетики Притика Д., 11 клас завоював два призових місця, Коваленко А., 11 клас, завоював призове місце у весняному легкоатлетичному кросі.

Психологічну допомогу учням протягом всього навчального року надавав практичний психолог. Яка проводила тренінгові заняття по різним напрямках (правове виховання, за здоровий спосіб життя, екологічне виховання).

Адміністрація та класні керівники працювали з батьківською громадкістю: проводили тематичні батьківські збори, батьківський лекторій, індивідуальні бесіди, забезпечували роботу батьківського комітету.

В ході аналізу було виявлено, діяльність клубів «Ерудит» та «Феміда» носили епізодичний характер; не складена картотека методик діагностики здібностей творчого потенціалу учнів ліцею.

За підсумками 2010-2011 навчального року високих результатів у роботі досягли Федірко Н.В., Димарчук Т.В., Кривульська Л.О., Процик Л.Г., Ніколаєнко М.П., Овсієнко П.П., Малащенко О.Ю., Правдива О.А., Волохович Я.І., Шеремет І.Ю., Пархоменко С.О., Єрьомін Г.Т.

В 2009-2010 навчальному році закінчився третій етап реалізації науково-методичної проблеми закладу «Впровадження інноваційних методів навчання і виховання в практику роботи ліцею», яка розрахована на 5 років.

     Науково-методична робота – це система аналітичної, організаційної, діагностичної, пошукової, дослідницької, науково-практичної, інформаційної діяльності, яка заснована на досягненнях науки та передового педагогічного досвіду з метою удосконалення професійної компетентності педагогічних працівників та підвищення ефективності навчально-виховного процесу.
     Основні завдання, які стоять перед науково-методичною роботою:
- організація безперервного удосконалення фахової майстерності та підвищення професійної компетентності педагогів, підготовка їх до атестації;
- проведення методичних заходів, спрямованих на розвиток творчих можливостей вчителів, вивчення, узагальнення і поширення ППД;
- інформаційне забезпечення педагогів з проблем освіти, педагогіки, психології;
- залучення вчителів до науково-дослідницької роботи;
- проведення інформаційно-пошукової роботи;
- організація роботи з обдарованими дітьми;
- аналіз стану викладання предметів.
     Іванківський районний ліцей третій рік працює над проблемою: «Впровадження інноваційних технологій навчання і виховання в практику роботи ліцею». За даний час було опрацьовано літературу з даного питання, складено план реалізації проблеми, та успішне виконання двох перших етапів.
     З метою вдосконалення системи науково-методичної роботи, в ліцеї створені умови які забезпечують підвищення її результативності. Це і своєчасне постійне інформування членів педагогічного колективу про інноваційні процеси, які відбуваються в освіті, нові прийоми, методики та технології навчання. Для цього, наприклад, було проведено педагогічні читання на теми: «Інтерактивні методи навчання», «Здоров’язберігаючі технології», «Особистісно-орієнтовані технології навчання».
     Вся методична робота ліцею спрямована на надання практичної допомоги з питань використання прийомів та методів інноваційних технологій; вивчення і впровадження в практику кращого педагогічного досвіду і досягнень психолого-педагогічної науки; систематичне вивчення і аналіз навчальних програм, підручників і методичних посібників; надання допомоги молодому вчителю. В ліцеї працює «Школа молодого вчителя», в рамках якої здійснюється наставництво молодих педагогів.
     Вся структура науково-методичної роботи ліцею визначається на рік. Всі вчителі, охоплені різними формами методичної роботи: вчителі відвідують районні семінари, працюють в ліцеївських циклових комісіях та методичних об’єднаннях. В ліцеї працюють 2 циклові комісії: вчителів природничо-математичного циклу та вчителів суспільно-гуманітарного циклу, а також методичне об’єднання класних керівників.
Місячник наук (який в 2008/2009 навчальному році мав назву «Місячник 12 богів»), тиждень молодого вчителя, педагогічні читання, конференції, методичні наради та індивідуальні консультації проводяться згідно плану науково-методичної роботи.
     Науково-методична робота в ліцеї здійснюється за такими напрямами:
1. Поглиблення педагогічних знань. Спрямований на вивчення педагогічної теорії та методики навчання й виховання, психології, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета й методики його викладання (педагогічна рада, педагогічні читання).
2. Вивчення принципів розвитку сучасної національної школи. Передбачає збагачення педагогічних працівників надбаннями української педагогічної думки, науки, культури, вивчення теорії та досягнень науки з викладання конкретних предметів, оволодіння сучасними науковими методами, освоєння оновлених програм і підручників (циклові комісії, методичні об’єднання).
3. Практичне освоєння методики викладання предметів (проведення відкритих уроків, творчих звітів, створення наочних посібників, дидактичних матеріалів).
4. Систематичне інформування про нові методичні розробки. Полягає у систематичному вивченні інструктивно-методичних матеріалів стосовно змісту і методики навчально-виховної роботи (опрацювання фахової літератури).
6. Оволодіння науково-дослідними навичками. Сприяє формуванню дослідницьких умінь, організації власного теоретичного пошуку, аналізу та оцінювання результатів педагогічних досліджень (робота в секціях НТЛ «Олімп»).
     Форми організації науково-методичної роботи в ліцеї досить динамічні. Вибір конкретної з них залежить від: педагогічної культури вчителів; матеріально-технічних можливостей ліцею; готовності колективу до сприйняття нового. Різноманітні форми науково-методичної роботи ліцею формують високоосвіченого, духовно багатого учня через постійне зростання професійної майстерності вчителя.

.