«Предмет математики настільки серйозний, що корисно не втрачати жодної можливості зробити його цікавішим». Цей вислів відомого французького математика і фізика Блеза Паскаля став провідником під час зупинки корабля знань на острові Арифметиус 24 листопада.

    Традиційно вранці на острові «Математичною розминкою» зустрічали прибулих учениці 11 класу Качан Анна, Сидоренко Ольга та Аврамчук Наталія. Під веселі пісні про математику ліцеїсти відгадували загадки, згадували математичні формули, розв’язували логічні задачі, а за правильну відповідь отримували солодкі призи.

    Наступним сюрпризом подорожі стали математичні пазли, які кладали команди від кожного класу. А потім і малювали малюнки «Цікава математика дитячими очима» та презентували їх, згадували математичні терміни, що починаються з літер слова «алгебра». Найкраще справилися з пазлами восьмикласники, перемогли в знанні термінології учні 11 класу, а от малюнки справно творили всі.

    Після третього уроку кожен мав можливість випробувати свої сили у розгадуванні ребусів. Родзинкою ж подорожі островом Арифметиус стала своєрідна математична «дискотека»: команди демонстрували спритність у відтворенні різних математичних фігур під музичний супровід господині острова вчителя математики Наталії Василівни Поліщук. Всі отримали масу задоволення.

    Перемогу в пісенному конкурсі впевнено здобула команда 11 класу.

    Та найбільше учні чекали традиційного конкурсу «Знайди  пиріг», оскільки солодкий приз був домашньої випічки. У запеклій боротьбі він дістався десятикласникам.

    А ще подорожуючі мали честь побувати на виставці математичних капелюшків, малюнків, проектів, від острівного радіо, що розмовляло голосами П’ятак Вікторії та Масюк Вікторії, почути про науку математику в живих організмах.

    Найкращим знавцем математики було оголошено ученицю 11 класу Аврамчук Наталію, з чим ми її й вітаємо!!!

    А всім бажаємо цікавої подорожі та попутного вітру!

     22 листопада відбувся мітинг пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. у центральному парку селища. До учасників долучилися й ліцеїсти: несли почесну варту біля пам’ятника, запалили свічки в пам'ять померлим, а Президент ліцею Швець Анна виступила зі скорботною промовою. 

ОБЕРЕЖНО! ОЖЕЛЕДИЦЯ!

У зв’язку з наближенням циклону, погіршенням погодних умов, зниженням температури повітря, ожеледицею просимо бути уважними та обережними!

     Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони вкриті льодом. Крім того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися, що додає небезпеки травмувань.

     Не прогулюйтеся з самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та потрапити на дорогу, автомобіль може виїхати на тротуар.

     Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та в ожеледицю. В ожеледицю значно збільшується гальмівний шлях автомобілів, і падіння перед автомобілем, що рухається, може призвести, в кращому разі, до каліцтва, а то і до загибелі. 

     Що робити, якщо ж ви впали? Якщо через деякий час відчули біль у голові, в суглобах, нудоту, побачили, що утворилися пухлини - терміново зверніться до лікаря в травмпункт, інакше можливе виникнення ускладнень з неприємними наслідками.

     Нестійкі погодні умови - відлига вдень і заморозки вночі сприяють активному утворенню бурульок на покрівлях споруд (особливо старих будинків з похилим дахом), що виступають на архітектурних частинах будинків та великих деревах.

     Пересуваючись селищем у період танення льоду, слід бути особливо уважним, проходячи повз будинки чи біля високих дерев, спершу необхідно впевнитись у відсутності загрози падіння льодових наростів.

     По можливості необхідно триматись на безпечній відстані від будинків та інших споруд, вибираючи найбільш безпечний маршрут руху. Ні в якому разі не заходити за спеціальні огорожі поблизу будинків чи дерев.

   22 листопада – четверта субота місяця – є Днем пам’яті жертв голодоморів. У цей день Україна і світ вшановують вбитих голодом під час геноциду 1932 – 1933 років.

    На їх вшанування о 16.00 оголошується Національна хвилина мовчання в пам’ять жертв Голодомору, після якої розпочинається Акція «Запали свічку пам’яті».

    Голодомор – масовий штучно організований голод, влаштований комуністичним режимом шляхом насильного вилучення продовольчих запасів в селян, яке поєднувалось із широкими репресіями проти різних верств населення. Голодом було вбито мільйони людських життів. Страшні обставини злочину унеможливлюють встановлення точної кількості смертей невинних людей та вичерпного поіменного списку жертв. За підрахунками, проведеними Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України, в Україні внаслідок Голодомору 1932 – 1933 років загинуло 3 млн. 941 тис. осіб.  Непрямі втрати (дефіцит народжень) внаслідок Голодомору в Україні в 1932–1934 роках досягають 1 млн. 122 тис. осіб.  

    Комуністичний режим розглядав українську культурну еліту  та економічно незалежне і національно свідоме селянство як реальну загрозу свого існування. Тому від самих початків становлення радянської влади спрямовував проти них спеціальну репресивну політику.

    Перехід наприкінці 1920-их років до форсованої індустріалізації та суцільної колективізації викликав невдоволення населення в різних регіонах СРСР. Найбільш активний спротив проявився в Україні, що мала досвід власної державності у 1917–1921 рр. Центром опору більшовицькій політиці стало українське село.

    У 1930 році в Україні відбулось понад 4 тис. масових протестних виступів у яких взяли участь за оцінками дослідників біля 1,2 млн. осіб. Виступи були стихійними та розрізненими, їх порівняно швидко придушували добре озброєні і підготовлені війська, але масштаб опору змусив призупинити колективізацію.

    Хлібозаготівельна кампанія 1931 року та голод, який охопив Україну весною 1932 року, загострив антикомуністичні настрої в українському суспільстві. За перші 7 місяців 1932 року органи ҐПУ (главное политическое управление) зафіксували в УССР понад 900 масових протестних виступів, що становило понад 56 % усіх антивладних виступів в СССР за цей час. У першій половині 1932 р. з колгоспів в Україні вийшли 41 200 селянських господарств. Незважаючи на  тиск партійних і державних органів, біля 500 сільських рад в Україні відмовлялись приймати нереальні плани хлібозаготівель.

    І в 1932, і в 1933 роках у різних регіонах України режим змушений був придушувати масові виступи – «волинки» – які ставали відчайдушними спробами доведених до межі голоду українських селян не стільки відстояти свої права, як просто вижити. Голодуючі селяни опиралися вивезенню хліба в рахунок заготівель, нападали на зерносховища, комори спиртзаводів чи винокурень, де зберігалось, часто просто під відкритим небом, відібране у селян зерно. Водночас, серед колгоспного селянства у 1932 році набув поширення такий метод протесту як невихід на роботу. В обстежених ҐПУ 150 колгоспах, де відбувалися виходи з колективів, не виходило на роботу від 30 до 70 % колгоспників.

    З посиленням хлібозаготівельного свавілля та викликаного ним голоду, почастішали терористичні акти, вчинені селянами. За оцінками дослідників, у 1932 р. в українському селі було здійснено понад 1000 актів збройного спротиву режиму.

    Цей стихійний спротив і став основою звинувачень в наявної антикомуністичного підпілля і підготовки на весну 1933 року повстання в Україні, які були використані окупаційною владою як виправдання вбивства голодом.

    Врешті вияви збройного чи мирного протесту селян було придушено жорстокою репресивною машиною. Організований комуністичним режимом Голодомор став геноцидом, що завдав непоправних втрат українському народу, наслідки яких відчутні до сьогодні.