15 років…, а ніби лише вчора зробили сміливий крок і пішли навчатись у новостворений навчальний заклад. І ось вже минуло 15 років, коли життєва дорога покликала всіх… Було дуже цікаво зустрітись з рідним ліцеєм, класом (який не можливо впізнати), отримати  можливість «згадати молодість» зі своїми друзями і спокійно поспілкуватися, дізнатися, чим зараз живе улюблений ліцей та рідні вчителі.

У духовному і політичному житті кожного народу є події й роки, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль у світових цивілізаційних процесах. В історії України чимало подій, що перед усім світом продемонстрували прагнення українського народу до вільного, щасливого, заможного життя.

З огляду на ті процеси, які зумовлюють нинішній розвиток та становлення української держави, одним з найважливіших завдань суспільства є виховання покоління гуманістів і патріотів, для яких найвищим ідеалом стане єдність особистих та національних інтересів.

Найвищою метою виховного процесу у початковій школі є формування гармонійно розвиненої людської особистості: фізично, психічно і духовно досконалої, з глибоким інтелектуальним розвитком та високим рівнем розвитку пізнавальної активності.

Головною особливістю сучасної системи виховання у контексті розвитку національної свідомості є формування у молодших школярів ціннісних орієнтацій, ґрунтованих на сукупності тих якостей особистості, які характеризують її ставлення до світу та соціуму.

Моделюючи структуру та зміст Першого уроку в початковій школі, необхідно спиратись на здобутий особистістю морально-духовний фундамент у дошкільному віці та в процесі родинного виховання.

Ураховуючи високий інтерес суспільства до виховання особистості, формування ціннісних орієнтацій, до вивчення історико-культурної спадщини та процесів українського державотворення, а також формування в учнів початкової школи громадянсько-патріотичної активної позиції, Перший урок для 1-4 класів у 2016/2017 навчальному році, відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 20.07.2016 №1/9-385 «Про проведення 1 вересня 2016 року Першого уроку», рекомендується провести за темою «Це – наше і це – твоє».

Перший урок має стати поштовхом до подальшої діяльності з об’єднання учнів, педагогів, батьків довкола спільних цінностей – територіальної цілісності держави, згуртованості суспільства, гордості за славетне історичне минуле, бажання зберегти та примножити культурні надбання українського народу. Важливо донести до свідомості учнів те, що усім українцям є ще навколо чого об’єднуватись, є що берегти і захищати, є чим пишатися та за що вболівати. При цьому найвищими непорушними цінностями є державний суверенітет, незалежність, територіальна цілісність, демократичні засади державного устрою, права та свободи кожного громадянина.

Оскільки 2016 рік ознаменувався 25-ою річницею Незалежності, то тематика Першого уроку має бути пронизана ідеєю формування у школярів активної громадянської позиції шляхом вивчення історії держави, її національних і культурних традицій, поваги до законів України, усвідомлення морально-правових норм та загальнолюдських цінностей суспільства.

У процесі підготовки та проведення Першого уроку доцільно звернути увагу на питання історії українського державотворення, розвитку та зміцнення держави, історії державних символів України. Це може бути урок-роздум про історичну долю України, героїку сучасних захисників суверенітету і територіальної цілісності країни, розмова з учнями про сьогодення і перспективи розвитку у контексті того, що вже на даний час здобула українська держава.

Головна мета Першого уроку у школі І ступеня – формування в учнів національної свідомості, любові до рідної землі та свого народу шляхом вивчення історії держави, її національних і культурних традицій, поваги до законів України, забезпечення духовної єдності поколінь, бажання працювати задля ефективного розвитку держави, готовності захищати її.

Завдання Першого уроку:

• ознайомити учнів з основними історичними подіями становлення української державності, культурними здобутками, національними цінностями та досягненнями України в роки незалежності;
• формувати відчуття приналежності до України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави та українського народу;
• розвивати готовність служити Батьківщині та стати на захист державних інтересів країни;
• виховувати повагу до державної символіки, історичних надбань, шанобливе ставлення до звичаїв, культурних традицій українців та представників інших національностей, які населяють країну.

Для якісного забезпечення Першого уроку рекомендуємо використовувати державну символіку України – Прапор, Герб, Гімн; ілюстрації та фотознімки відомих куточків України, Європи, Київської області; ілюстрації краєвидів України та рідного краю; елементи народної символіки; портрети видатних українців і відомих людей Київщини; тексти художніх творів; світлини пам’ятних місць рідного краю.

На Перший урок пропонуємо запросити представників місцевого самоврядування, діячів культури і науки, активістів громадських організацій, волонтерів, учасників АТО.

У ході проведення Першого уроку слід акцентувати увагу на доцільності використання Інтернет-ресурсів, що дає змогу запропонувати учням віртуальні подорожі музеями України та Київської області та враховувати індивідуальні психолого-педагогічні особливості учнів.

Ураховуючи актуальність для українського суспільства ідеї розвитку української державності, важливість сформованих ціннісних орієнтацій молоді, зокрема патріотичних почуттів, активної громадянської позиції та відзначаючи 25-річчя незалежності України, Перший урок для учнів 5-11 класів рекомендується провести на тему «Від проголошення незалежності до нової України».

Події останніх років, коли Україна ціною життя Героїв Небесної Сотні, зусиллями українських військових, добровольців, волонтерів відстоює свободу і територіальну цілісність, дають підстави стверджувати, що переважна більшість громадян України, серед яких є і діти, і молодь, виявили високу патріотичну свідомість та міцну громадянську позицію. Тому одним із найважливіших завдань педагогів є продовження роботи з формування у дітей та молоді громадянських якостей, розуміння приналежності до Українського народу.

Метою Першого уроку є формування в учнів розуміння цілісності й соборності України, усвідомлення особистої відповідальності за долю держави, українського народу.

Під час підготовки до проведення Першого уроку рекомендуємо опрацювати нормативно-правове і методичне забезпечення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді, що визначає основні акценти й змістову лінію уроку.

Окрім того, на етапі підготовки до уроку педагогу варто ознайомитися з науковою, науково-популярною, художньою літературою національно-патріотичного спрямування, яку видано впродовж 2013-2016 рр.

Для ефективного проведення Першого уроку важливим є не лише знання педагога та вміле врахування ним вікових й психологічних особливостей дітей, а й особистий приклад, його погляди та практичні дії, відвертість, емоційність, оптимізм та активна патріотична позиція вчителя.

Доцільними будуть наявність елементів державної символіки в одязі вчителя та учнів, використання жовто-блакитних кольорів, національного вбрання, що підкреслить єдність української нації.

Форми і методи проведення Першого уроку можуть бути різноманітними і мають стати творчим доробком кожного педагога. Глибоке та усвідомлене сприйняття теми забезпечить відповідне оформлення класної кімнати (залу). Зокрема, рекомендуємо використовувати: зображення державної символіки України – Прапор, Герб, Гімн; географічні карти України, Київської області; ілюстрації краєвидів України та рідного краю; елементи народної символіки, вишитий рушник; портрети видатних українців та відомих людей рідного краю; тексти художніх творів патріотичного спрямування; світлини пам’ятних місць рідного краю; афоризми про патріотизм, боротьбу за свободу тощо.

Ефективність проведення Першого уроку значною мірою залежить від вибору форм та методів його організації. Пріоритетна роль має належати активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини, сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості, відкритості, толерантного ставлення до відмінностей між людьми.

Для повноцінного забезпечення Першого уроку рекомендуємо використовувати добірку інформаційних матеріалів:

• Лист МОН України від 20.07.2016 № 1/9-385 «Про проведення 1 вересня 2016 року Першого уроку»
• Лист МОН України від 24.03.2016 №1/3-148 “Про відзначення 25-ї річниці незалежності України”
• Це – наше і це – твоє. Очима дітей. Навчальні мультфільми для учнів початкової школи.
• Кузьменко Т. Д. Методичні матеріали щодо організації національно-патріотичного виховання учнів початкових класів у позаурочний час : методичний посібник / Тетяна Дмитрівна Кузьменко. – Богуслав : РМК, – 70 с. Схвалено науково-методичною радою КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти від 02.02.2016 (Протокол №2)
• Сценарії проведення Першого уроку у початковій, основній та старшій школі, підготовлені педагогічними та науково-педагогічними працівниками Київської області.
• Матеріали для проведення Першого уроку “Це наше і це твоє”. Матеріали віртуального методичного кабінету відділу початкової освіти КВНЗ КОР “Академія неперервної освіти”.
• Матеріали для проведення Першого уроку “Від проголошення Незалежності до нової України”. Матеріали віртуального методичного кабінету відділу виховної роботи КВНЗ КОР “Академія неперервної освіти”.
• Навчально-методичний посібник “Патріотичні акварелі: формування свідомого громадянина-патріота України”
• Пісня про Україну– Гурт D.Lemma
• Пісня про Україну – Дарья Костенко
• Україна – це ти– Тіна Кароль та Голос. Діти
• Цитати про Батьківщину

   23 червня 2016 року у м. Борисполі на базі навчально-виховного комплексу «Гімназія «Перспектива» – загальноосвітня школа І-ІІ ступенів» відбувся обласний фестиваль «Методична скарбниця» за результатами огляду методичних кабінетів ліцеїв, гімназій, колегіумів, спеціалізованих загальноосвітніх шкіл.

   Для підбиття підсумків методичної роботи, ознайомлення з інноваційним досвідом колег, обговорення проблем і перспектив розвитку професійних компетентностей учителя в умовах модернізаційних змін системи освіти області на фестиваль прибули учасники обласного огляду методичних кабінетів, науково-педагогічні працівники Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради «Академія неперервної освіти», керівники регіональних методичних служб і навчальних закладів міста Борисполя.

   За підсумками обласного огляду методичний кабінет Іванківського районного ліцею було визначено лауреатом та нагороджено дипломом. Також була вручена Подяка заступнику директора Білохвост Ірині Володимирівні.

         Сучасна молодь все активніше захоплюється екстремальними видами спорту. Це і мотогонки, стрибки з парашутом, паркур тощо. А особливої популярності останнім часом набуває нове хобі серед підлітків – так званий зачепінг.

         Якщо казати коротко, зачепінг (зацепінг, трейнсерфінг) – це проїзд у таких місцях, які до цього не пристосовані.

         Зачепери (так називають себе прихильники екстремального катання) їздять не всередині вагона, а із зовнішнього його боку, на автозчепах вагонів, на поручнях і підніжках, на гальмівних майданчиках, міжвагонних буферах, на дахах потягів, у відкритих кузовах вантажних вагонів тощо.

         Самі зачепери відносяться до цього заняття як до розваги чи способу безкоштовної поїздки.

         Такий спосіб пересування не є чимось новим, адже ще до появи перших залізниць вже існувало явище проїзду на транспорті ззовні. І слід зазначити, що в 19 столітті такий проїзд у багатьох країнах не вважався порушенням.

         У наші дні через надзвичайне переповнення поїздів зачепінг поширений у деяких країнах Південної і Південно-Східної Азії та Африки. Є й такі закордонні залізниці, де екстремальний спосіб пересування на транспорті – це звичайне явище, воно має легальний статус та інколи використовується як атракціон для туристів. У тих країнах, де зачепінг заборонено правилами користування він існує як екстремальне молодіжне хобі або ж як спосіб безкоштовного проїзду.

         З європейських країн найбільш масового поширення зачепінг набув у Росії в Московській та Ленінградській областях, в Україні – на Київщині. Особливого розмаху досяг цей рух у нашій столиці, адже у розпорядженні зачеперів і метрополітен, і міські електрички, і приміські електропоїзди. Зачепери, як правило, завчасно домовляються про зустріч через соціальні мережі, знімають свої трюки і розміщують в мережі Internet.

         Найбільше зачепінг поширений на приміських електропоїздах. Але є ще ціла низка інших більш небезпечних його видів. Сюди відносять метро-серфінг – катання на поїзді метрополітену, трейнхоп – їзда на вантажних поїздах, андервагонрайдінг – проїзд під вагоном, зазвичай, на вагонних візках. Можна сказати, що фантазії зачеперів немає меж, бо ж вони катаються на дзеркалах, вікнах, збоку на дверях вагона; між вагонами; на передньому торці головного вагона чи задньому торці хвостового вагона тощо. І кожен із способів екстремального пересування має свою назву та ступінь небезпеки.

         Часто причиною травмувань дітей та навіть їх смертей стає захоплення графіті, після чого, зазвичай, слідує так звана фотосесія на фоні створення  своїх «шедеврів».

         Але прикро, що самі зачепери не усвідомлюють небезпеки такого виду розваг. Адже існує ймовірність падіння з рухомого потягу і травмування чи навіть загибелі любителів цього хобі.

         Та, мабуть, і не кожний знає, що напруга на контактній рейці становить 825 вольт. А щоб отримати ураження струмом на залізниці, не обов’язково хапатися за дроти. Залізнична електродуга за різних погодних умов може вразити на відстані до двох метрів.

         Тому вживаються заходи щодо перешкоджання таким екстремальним розвагам молоді. В Україні зачепінг на залізницях загального користування карається штрафом у розмірі від 7 до 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 119 до 255 гривень) – ст.109 Кодексу України про адміністративні правопорушення. А на батьків, діти яких не досягли 16 років, складається адміністративний протокол (ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення) за невиконання ними обов’язків щодо виховання своїх дітей.

         У Німеччині на особу, яка займається зачепінгом можуть накласти штраф до 50 тис. євро.

Досить оригінальних заходів боротьби із екстремалями-мандрівниками вживають на індонезійських поїздах. Щоб запобігти катанню на дахах вагонів, їх заздалегідь покривають фарбою чи мастильними речовинами. Існують також окремі напрямки, де розміщуються спеціальні опори з підвішеними на них бетонними кулями, що можуть завдати шкоди необачним мандрівникам або збити з даху вагона.

Нерідко засоби масової інформації повідомляють не тільки про факти отримання тяжких травм палкими прихильниками екстремальних поїздок, але й про випадки загибелі зачеперів.

Так, у березні цього року  на залізниці м. Вінниці зазнали тяжких травм два  школярі, а 11 квітня у київському метро на залізничній станції «Дарниця» загинув 16-річний зачепер. І такі випадки непоодинокі.

         З огляду на широкий розмах цього молодіжного руху  діти та батьки повинні володіти інформацією щодо небезпеки захоплення дітей  цим видом розваг.