ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕ, КОЛИ СТВОРЮЄШ ЙОГО САМ

  Софі Марсо

     Коли навчалась у ліцеї, з терпінням чекала кожен День самоврядування, аби випробувати себе у ролі вчителя. Тоді й  думати не могла, що будучи студенткою, повернусь у стіни рідного ліцею, аби ділитись своїм, можливо, невеликим досвідом, з ліцеїстами. А саме, з учням 10 класу. Як майбутньому журналісту, мені подобається спілкуватись з людьми, пізнавати їх. А повноцінно реалізувати це можна саме на уроках риторики.

     Хвилювання як рукою зняло, коли до класу зайшли діти з дійсно розумними  очами, і я подумала: «Спільну мову знайдемо». Так і сталось. На мить навіть забула, що я – вчитель, а вони – учні. Адже не тільки я їх чомусь навчила, а й вони мене. Цікаві ідеї, розповіді, що ними ділились діти під час завдань захоплювали мене! І саме ці діти зруйнували той стереотип, що «ораторське мистецтво» нині більше цікавить дівчат. Адже, як дівчата, так і хлопці активно себе проявляли.

     Що може бути краще, ніж не витрачати марно час на канікулах, а проводити його у стінах рідного закладу і з користю для себе? В ліцеї завжди пам’ятають та чекають своїх випускників, своїх дітей. 

Ані Узунян,

студентка Інституту  журналістики

Київського Національного Університету

ім. Т.Г. Шевченка