Про організацію харчування в дошкільних,

загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах

     Департамент освіти і науки інформує, що згідно із Законом України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» відбулися зміни щодо організації харчування дітей у дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладах.

     Пункт 1 частини першої статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі змінами) про повне державне забезпечення дітей у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах шляхом безоплатного виховання і надання щомісячної допомоги виключено.

     Харчування дітей дошкільного віку, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, у дошкільних навчальних закладах здійснюється на загальних підставах. Відповідно до змін у статті 35 Закону України «Про дошкільну освіту» батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі у розмірі, що становить не менше 60 відсотків (у міській місцевості) та не менше 40 відсотків (у сільській місцевості) від вартості харчування на день, решта суми – за рахунок коштів місцевих бюджетів.

     Від плати за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі звільнюються батьки в сім'ях яких сукупний дохід на кожного члена сім'ї не перевищує рівня прожиткового мінімуму, який щороку встановлюється законом про Державний бюджет України, а також батьки, що отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям». Сім'ям, які мають трьох і більше дітей, плата за харчування у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі зменшується на 50 відсотків.

     Безоплатне харчування учнів загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, студентів коледжів та технікумів, розташованих на територіях радіологічного забруднення передбачене пунктом 11 статті 30 Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у січні-березні 2015 року здійснюватись не буде у зв’язку з процедурою проведення закупівель. Учні харчуються за рахунок батьківських коштів. Ці кошти компенсуються батькам районними та міськими управліннями праці та соціального захисту населення.

     Харчування учнів 1-4 класів та дітей пільгових категорій у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється за кошти місцевих бюджетів районів та міст. 

     13 січня відбулася зустріч ліцеїстів з волонтером Глухінчук Наталією Миколаївною та Токаревським Віталієм, воїном АТО із 72 бригади, що дислокується під Маріуполем, який нині перебуває у відпустці. Учні передали для потреб армії маскувальну сітку, яку сплели власноруч протягом зимових канікул. Гості розповіли про будні захисників України та складнощі у забезпеченні військових окремими необхідними предметами, засобами гігієни і т. ін. і залишили прохання, яке ми хочемо оприлюднити:

     Наталія Миколаївна у середу, 4 лютого, буде відвідувати воїнів АТО у госпіталі. А тому звертається через нас до всіх небайдужих допомогти зібрати найнеобхідніші на цей час речі, які вона передасть у госпіталі військовим:

-          в’язальні нитки (для в’язання теплих носків),

-          чашки (для чаю, бажано об’ємом 300-400 мл.),

-          бувші у використанні дорожні сумки, рюкзаки,

-          непотрібні вдома робочі DVD-програвачі,

-          консервацію.

     Все, що ви можете віддати на потреби армії, можна принести в ліцей до вівторка (3 лютого) включно.

Допоможемо військовим – на крок наблизимося до перемоги!

СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!

Призерів ІІІ етапу

Всеукраїнської учнівської олімпіади

з української мови та літератури:

з І місцем – ШВЕЦЬ АННУ, ученицю 9 класу, 

з ІІ місцем – РОГІВ ЮЛІЮ, ученицю 8 класу, 

з ІІІ місцем – КАЧАН АННУ, ученицю 11 класу,

та їхнього вчителя

ПРОЦИК ЛЮДМИЛУ ГРИГОРІВНУ

Радіємо разом з вами!

Бажаємо успіхів та нових звершень!

     Міністерство освіти і науки України отримує звернення громадян, зокрема, вчителів та батьків учнів, щодо нав’язування їм певними зацікавленими особами платних так званих «збірників завдань для державної підсумкової атестації 2015 року» та «відповідей» до них.

     Міністерство освіти і науки заявляє: нав’язування платних збірників освітянам, що передусім переслідує комерційну мету, є категорично неприйнятним. До того ж, використання збірників у школах як умова для проходження ДПА скасовано. Відтепер завдання для проведення державної підсумкової атестації укладаються навчальними закладами за рекомендаціями Міністерства освіти і науки (лист МОН № 1/9-21 від 20 січня 2015 року).

     Інформуємо, що у Міністерстві юстиції України знаходиться нове Положення «Про проведення державної підсумкової атестації», а також Міністерством освіти і науки готуються відповідні методичні рекомендації.

     Офіційно в Україні День соборності відзначається з 1999 року.

     Свято встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…» згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99.

Історія виникнення свята

     Поняття соборності в національно-політичному розумінні єднання Наддніпрянщини і Галичини було задеклароване Головною Руською Радою у Львові ще 1848 року.

Однак ця ідея остаточно викристалізувалася на зламі ХІХ і ХХ століть.

     Першу спробу теоретично обґрунтувати боротьбу за самостійну соборну Українську державу зробив у 1895 році Юліан Бачинський у праці «Україна irredenta», в якій на підставі наукового аналізу дійшов висновку, що політична самостійність і соборність України необхідна передумова її економічної та культурної розбудови.

     У 1914 р. в Галичині було організовано Головну Українську Раду, яка проголосила у своєму заклику «За волю України» утворення самостійної і соборної української держави зі столицею в м. Києві, де були б українське керівництво і український парламент (дума), вибраний усім українським народом.

     Та тільки в січні 1919 року була проголошена самостійна соборна незалежна Українська держава.

     А до цього після збройного виступу січових стрільців у листопаді 1918 р. було створено Західно-Українську Народну республіку на чолі з головою української національної Ради Євгеном Петрушевичем та столицею у м. Львові.

     У грудні 1918р. керівництво Західно-Української Народної Республіки провело переговори з Київським керівництвом про злуку з Українською народною республікою (столиця м. Київ). від Галичини, Буковини й Закарпаття були обрані делегати на Трудовий конгрес, скликаний у м. Києві. Делегація ЗУНР прибула до Києва на чолі з Л.Бачинським, віце-президентом ЗУНР - основним автором закону про злуку.

     Урочистий Акт Злуки розпочався 22 січня 1919 р. о 12.00 на Софіївському майдані, де зібралися десятки тисяч киян і військовиків, духовенство. В присутності іноземних дипломантів держсекретар Л.Цегельський передав голові Директорії В. Винниченкові Грамоту-ухвалу УНР. Було зачитано універсал, в якому проголошено про з'єднання Західно-Української Народної Республіки з Українською (Придніпрянською) Народною Республікою в одну суверенну Народну Республіку. Від нині злилися в одно Галичина, Буковина, Закарпаття, Придніпрянська Україна в одну Велику Україну.

     Універсал підписали: В.Вінниченко, О.Андрієвський, С.Петлюра, Ф.Швець, А.Макаренко.

23 січня в оперному театрі м. Києва відбувся Трудовий конгрес. За Акт Злуки проголосували всі чотириста делегатів. Було ухвалено скликання парламенту Великої Соборної України і перейменування ЗУНР на Західну область Української НР, від якої до Директорії було обрано Є.Петрушевича. та подальший процес об'єднання України був призупинений під тиском зовнішніх сил.

     Директорія УНР зазнала поразки від більшовицьких військ і втратила майже всю свою територію, а Західні терени з часом були захоплені Польщею.

     Впродовж десятиліть історіографія замовчувала сам акт проголошення злуки українських земель. Лише в 1990 р. в пам'ять про славетну акцію 1919 р. було влаштовано «живий ланцюг» з тисяч громадян від Києва до Львова і далі до Карпат.