Пошук



Останні новини

ВІТАЄМО! ВІТАЄМО!...

ВІТАЄМО! ВІТАЄМО!...

ВІТАЄМО! ВІТАЄМО!...

ВІТАЄМО! ВІТАЄМО!...

ВІТАЄМО! ВІТАЄМО!...

ВІТАЄМО! ВІТАЄМО!...

ВІТАЄМО! ВІТАЄМО!...

ВІТАЄМО! ВІТАЄМО!...

ВІТАЄМО! ВІТАЄМО!...

Золота відзнаку «...

День безпечного І...

Еко-челендж «Зроб...

Еко-челендж «Зроб...

Змагання відкрито...

Виховна година дл...

Канал ліцею

Опитування

Оцініть сайт

      
12
11
10
9
8
7
6
5
4
3
2
1

Адреса

07201
Київська область,
смт Іванків,
вул. Ярова, 6
ibiloxvost@ukr.net
Тел.: 045-915-14-05
На карті

Написати директору

QR code

Copyright

Використання матеріалів та статей сайту для публікації на інших ресурсах лише з дозволу адміністрації ліцею. При використанні наших матеріалів обов'язково вказуйте джерелом lyceum.net.ua

Всі права застережено
© 2009-2023

Сортувати новини за: датою новини | популярністю | відвідуваністю | коментарями | абеткою

ФОРМИ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ЛІЦЕЇ


   Категорія: Методична робота

         При організації та проведенні методичної роботи в закладі передбачено:

         1) поглиблення філософсько-педагогічних знань, спрямованих на відродження й розвиток національної освіти в Україні, вивчення педагогічної теорії та методики навчання і виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета і методики його викладання .

         2) вивчення діалектики і принципів розвитку української національної школи; збагачення педагогічних кадрів надбаннями української педагогіки, науки, культури; вивчення теорії та досягнень науки з питань викладання предметів, володіння сучасними науковими методами; глибоке вивчення й практична реалізація оновлених програм і підручників, розуміння їх особливостей і виконання з позиції формування національної школи;

         3) освоєння і практичне застосування теоретичних положень загальної дидактики, методики та принципів активізації навчальної діяльності учнів і формування у них наукового світогляду, виходячи з вимог етнопедагогіки;

         4) систематичне інформування про нові методичні рекомендації, публікації щодо змісту й методики навчально-виховної роботи, глибоке вивчення відповідних державних нормативних документів;

         5) упровадження досягнень етнопедагогіки, психології та окремих методик і передового педагогічного досвіду із зверненням особливої уваги на використання в діяльності педагогічних колективів зразків національної культури і традицій.


Основні форми методичної роботи


         Індивідуальна форма методичної роботи. Вона є складовою самоосвіти вчителя, здійснюється за індивідуальними темами з урахуванням його професійних потреб, результатів взаємооцінки, рекомендацій адміністрації, досвідчених педагогів. Змістом її є систематичне вивчення психолого-педагогічної, наукової літератури, участь у роботі методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань, розробка проблем, пов'язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи, проведення експериментальних досліджень, огляд і реферування педагогічних та методичних журналів, збірників та ін.

         Важливим є постійне ускладнення змісту і форм роботи над собою, забезпеченні конкретних її результатів. Ними можуть бути написання реферату, повідомлення на семінарі, науково-практичній конференції, виступ на засіданні педради, публікація в періодиці тощо. Зміст індивідуальної самоосвіти педагога охоплює систематичне вивчення політичної, психолого-педагогічної, наукової літератури, безпосередню участь у роботі шкільних, міжшкільних та районних методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань; розробку окремих проблем, пов'язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи; проведення експериментальних досліджень; підготовку доповідей, виступів по радіо, телебаченню, огляд і реферування педагогічних та методичних журналів, збірників та ін.

         Організація самоосвіти передбачає зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога; систематичність і послідовність самоосвіти, постійне ускладнення її змісту і форм; багатоплановий (комплексний) підхід до організації вивчення обраної теми з самоосвіти; індивідуальний характер самоосвіти як найбільш гнучкої форми набуття педагогом знань; гласність і наочність результатів самоосвіти в педагогічному колективі; створення в школі умов для звернення педагогів до нових досягнень науки і передового педагогічного досвіду; завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі (доповіді, участь у семінарі, підготовка виступу, написання реферату, підготовка доповіді, участь у засіданні педагогічної ради, науково-практичній конференції та ін.).


Колективні й групові форми методичної роботи


         Методична рада. Методична рада обговорює і обирає варіанти змісту освіти (навчальні плани, програми, підручники тощо), форми і методи навчально-виховного процесу та способи їх реалізації. В її компетенції - організація роботи з підвищення кваліфікації та майстерності педагогічних кадрів, розвитку їх творчої ініціативи, впровадження досягнень науки і передового педагогічного досвіду, взаємодія школи з науково-дослідними установами, добровільними товариствами, творчими спілками тощо.


         Циклові комісії та методичне об'єднання вчителів. Вони забезпечують ознайомлення педколективу з новою педагогічною інформацією, передовим досвідом, сприяти впровадженню їх у навчально-виховний процес. На свої засідання вони збираються один-два рази на чверть. Керують ними досвідчені вчителі. Зміст їх діяльності визначається блоком навчальних предметів, що вивчаються в закладі, методикою їх викладання. Методичні об'єднання обговорюють найважливіші розділи і теми нових програм та підручників, експериментальні варіанти освітніх програм; організовують відкриті уроки та виховні заходи, взаємовідвідування уроків та позаурочних заходів, предметні олімпіади, предметні дні. Особливий напрям їх діяльності - вивчення, узагальнення і запровадження вітчизняного та зарубіжного передового педагогічного досвіду. Цій меті підпорядковують різні форми своєї роботи, в тому числі й конкурси кращих методичних розробок, тематичні науково-практичні конференції тощо.


         Творчі групи. Це кілька добре теоретично підготовлених учителів, які працюють над вирішенням актуальних проблем навчально-виховного процесу (наприклад, використання комп'ютера у навчальному процесі, формування світогляду учнів у процесі вивчення навчальної дисципліни, диференційоване навчання та ін.). Тривалість роботи творчої групи залежить від складності проблеми, над якою вона працює (один-два роки). Завершальним етапом роботи групи є підготовка методичних рекомендацій щодо ефективного вирішення досліджуваної проблеми.


         Відкриті уроки. Мета - підвищення майстерності всіх учителів. Основні завдання відкритих уроків: упровадження в практику вчителів передового педагогічного досвіду і результатів досліджень педагогічної науки, спрямованих на розв'язання завдань, що стоять перед національною школою. Під час аналізу й обговорення відкритих уроків забезпечується цілеспрямованість, науковість аналізу, принциповість, поєднану з доброзичливістю у критичних зауваженнях, поєднання аналізу уроку з практичними рекомендаціями, підведення його підсумків кваліфікованими спеціалістами.


         Взаємовідвідування вчителями уроків. Має істотне значення у підвищенні педагогічної майстерності вчителів. Якщо молодий і недосвідчений учитель відвідає урок, що його проводить старший колега, то він може збагатити свій методичний багаж. Якщо ж досвідчений педагог відвідає урок менш досвідченого колеги, то зможе порадити йому, як удосконалити той чи той момент уроку. Можливо, й досвідчений педагог знайде щось корисне для себе у молодшого колеги.


         Мозковий штурм, методичний ринг. Вони організовуються з метою термінового розв'язання складної навчально-методичної проблеми. Особливістю його є максимальна концентрація уваги педагогів на даній проблемі, активна участь всіх учасників в її обговоренні.

 

         Методичний фестиваль. Колективна форма пропаганди передового педагогічного досвіду, це разовий багатоплановий захід, сценарій якого залежить від мети проведення, рівня підготовленості педагогічних та методичних працівників.

 

         Семінар-практикум. Цінність його в тому, що вчителі самостійно опрацьовують педагогічну літературу з обговорюваної проблеми, аналізують власний досвід. Опрацьовані матеріали учасники семінару-практикуму оформляють у вигляді рефератів або доповідей.

 

         Педагогічні читання. Сприяють підвищенню педагогічної майстерності вчителів. Мають на меті узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду і проводяться з актуальної педагогічної тематики, їх можна організувати у школі, районі, області, країні.

 

         Науково-практична конференція. З темою конференції ознайомлюють заздалегідь. На пленарному засіданні розглядають основні питання проблеми, яка виноситься на обговорення, а під час роботи секцій обговорюють конкретніші питання навчально-виховної роботи, відвідують і обговорюють уроки та виховні заходи.

 

         Школа молодого вчителя. Завдання її полягає у сприянні професійному становленню учителів-початківців. Їх роботою опікується досвідчений вчитель. Здебільшого зосереджується на питаннях з техніки та методики проведення уроку, позакласного заняття, планування роботи класного керівника, інших аспектах психологічного та професійного самоутвердження молодого педагога.

 

         Проблемні (інноваційні) групи. Виникають за ініціативи адміністрації закладу, учених-педагогів, учителів. Спрямовують свої зусилля на вивчення, узагальнення й поширення передового досвіду як у своїй школі, так і поза нею. Якщо проблемна група розробляє та впроваджує свої концепції або методичної знахідки, то вона орієнтується на основні вимоги науково-дослідної роботи, зосереджуючись на обґрунтуванні проблеми й теми дослідження, формулюванні гіпотези, визначенні основних етапів дослідження та передбаченні проміжних результатів. Важливим при цьому є вибір методів дослідження, визначення контрольних та експериментальних класів. Здебільшого проблемні (інноваційні) групи працюють під науковим керівництвом викладачів вищих навчальних закладів, співробітників науково-дослідних інститутів.

Творчі звіти вчителів. Проводять перед атестацією педагогічних працівників. Учитель у звіті про свій методичний доробок знайомить з власним досвідом.


         Нетрадиційні форми методичної роботи. До них належать: педагогічні ігри (дидактичні, виховні, ділові, рольові); моделювання педагогічних ситуацій; олімпіади методичних інноваційних розробок уроків, виховних заходів, методичні «мости», літературні ярмарки педагогічних підручників, методичних рекомендацій, аукціон методичних розробок; конкурсні виставки методичних розробок (уроків, виховних заходів). Вони сприяють залученню педагогів до пошукової методичної роботи; розвитку уміння спілкуватися з колегами, учнями, батьками сприяють попередженню конфліктів у педагогічних колективах.


 | Дата: 12.02.2013 | Переглядів: 1103 | Коментарів: 0 | детальніше


День Святого Валентина


   Категорія: Новини ліцею

День Святого Валентина     

       Поступово свято Святого Валентина набувало своїх обрядів і традицій, деякі з них збереглися і до нашого часу. І в кожній країні вони різні. У всіх країнах цього дня було дуже популярно влаштовувати весілля і вінчатися.

       Деякі стверджують, що цього дня жінка може підійти до чоловіка і ввічливо попросити його одружитися на ній. Якщо він не готовий до такого рішучого кроку, то повинен подякувати за надану честь і подарувати жінці шовкову сукню, а собі шовковий шнурок з серцем.

       В деяких країнах незамужнім жінкам кохані дарують одяг. Якщо дівчина прийняла подарунок, значить, вона згодна вийти заміж за цю людину.

       Існує повір'я, по якому перший чоловік, що зустрівся дівчині 14 лютого, повинен бути її Валентином незалежно від його бажання.

       Деякі люди вірили, що якщо в день святого Валентина дівчина бачила вільшанку, вона вийде заміж за моряка, якщо вона бачила горобця, вона вийде заміж за бідняка і буде з ним щаслива, якщо щигля - за мільйонера.

       Значне місце в святкуванні римського Дня Кохання відводилося ворожінням, і до цих пір, в Європі це залишається традицією Дня Святого Валентина. Вважається, що саме цього дня, 14 лютого, птахи вибирають собі пару, і людям потрібно поквапитися встигнути зробити те ж саме. Тому вже декілька століть підряд дівчата Європи пишуть свої імена на листочках, складають їх в ящик, а хлопці виймають потім звідти по листочку, вибираючи тим самим собі пару на весь рік.

 

Англія

       В середньовічній Англії був поширений звичай вибирати собі "Валентину". Декілька молодих людей збиралися разом, писали на шматочках пергаменту імена дівчат, складали їх в шапку і тягнули долю. Та дівчина, ім'я якої випадало хлопцю, на цілий рік ставала його "Валентиною", а він її "Валентином". "Валентин" складав своїй дівчині сонети, грав їй на лютні, всюди супроводжував, словом, поводився, як справжній лицар. Уельсі вирізували дерев'яні "ложки кохання" і дарували їх коханим 14-го лютого. Ложки прикрашали серденьками, ключами і замочними щілинами, що означало "ти знайшов шлях до мого серця". Також існував звичай наряджати дітей дорослими. Діти ходили з будинку в будинок і співали пісні про святого Валентина.

       Дівчата і хлопці Англії, мабуть, особливо сентиментальні, тому що там у ворожіння на День Святого Валентина вірять особливо сильно. Наприклад, незаміжні дівчата 14 лютого встають до сходу сонця, стають біля вікна і дивляться на прохожих чоловіків. Згідно повір'я, перший чоловік, якого вони побачать, і є суджений. Крім того, незаміжні англійські дівчата обов'язково цього дня кидають в річку або ставок згорнуті клаптики паперу з написаними на них чоловічими іменами. Ім'я, яке спливе першим, буде носити майбутній наречений.

 

Америка

       На початку минулого століття американці в День Святого Валентина стали посилати марципани своїм нареченим. Але марципан містив цукор, який тоді коштував дуже дорого. Достовірно розмаху ця традиція набула після того, як в 1800 р почали широко використовувати цукровий буряк. Американці терміново налагодили на континенті виробництво карамелі і стали видряпувати на цукерках відповідні святу слова. Потім почали виробляти до цього свята спеціальні цукерки з видряпаними на них вітальними словами, а потім ще і укладати їх в картонні коробочки у формі серця, що користувалося величезним успіхом. Карамелі робили червоно-білими. Червоний колір означав пристрасть, а білий - чистоту любові.

       У наш час для американок 14 лютого - дійсно доленосна дата. В Атланті або НЬЮ-ЙОРКУ американка робить пропозицію коханому. За традицією, відмовити він просто не зможе. Ну а якщо він все ж таки відхилював пропозицію, як компенсацію можна зажадати шовкову червону сукню (краще, від відомого кутюрье), в якому можна почати нове життя з більш рішучим чоловіком.

 

Німеччина

       Серйозні німці наполегливо вважають кохання чимось на зразок тихого божевілля, так що святий Валентин для них перш за все покровитель божевільних. Німці прикрашають цього дня психіатричні лікарні яскраво-червоними стрічками, а в каплицях проводять спеціальну службу. Так що, якщо 14 лютого в Німеччині ви наткнетеся на будівлю, щедро прикрашене стрічками і повітряними кульками, можете не сумніватися - перед вами психіатрична лікарня.

 

Франція

       У пристрасних і велелюбних французів же в День Святого Валентина ухвалено дарувати коштовності. А ще французи першими ввели у себе "валентинки" як любовні віршовані послання.

 

Польща

       Спокійні поляки віддають перевагу цього дня відвідувати Познанську метрополію, де по повір'ю, покояться мощі святого Валентина, а над головним престолом знаходиться його чудотворна ікона. Поляки вірять, що паломництво до неї допомагає в любовних справах.

 

Італія

       Безтурботні італійці відзначають День святого Валентина зовсім по-іншому. Вони вважають своїм обов’язком дарувати коханій подарунки, в основному солодощі. В Італії цей день так і називається - "солодкий".

 

Японія

       В Японії традиція дарувати цього дня солодке також з'явилася не просто так, а з подачі однієї великої фірми по виробництву шоколаду. Там почали святкувати День Святого Валентина в 30-ті роки, і до цих пір шоколад залишається найпоширенішим подарунком. До речі, там День Святого Валентина злегка нагадує "8 березня для чоловіків", оскільки японські чоловіки одержують, мабуть, навіть більше подарунків, ніж жінки. Азартні японці цього дня влаштовують змагання на найгучніше освідчення в коханні.

 

Саудівська Аравія

       Але є в світі деякі країни, які особливо відрізнилися в святкуванні Дня Святого Валентина. Передусім це Саудівська Аравія, яка є єдиною в світі країною, де це свято… офіційно заборонено, причому під страхом великих штрафів. Саудівська Комісія по впровадженню чесноти і запобіганню гріха (!) ухвалила, що День Святого Валентина потрібно заборонити, оскільки згубні західні традиції бентежать розум підростаючого покоління Саудівської Аравії, а такого роду свята культивують гріх. Всім магазинам країни категорично заборонено торгувати плюшевими ведмедиками, "валентинками" і всякою символікою, що відноситься до цього свята. А квітковим магазинам наказано не торгувати в День всіх Закоханих червоними трояндами.День Святого Валентина

 

       Скільки країн, стільки й традицій. І незалежно від того, живете ви в Англії чи Польщі, зустрічаєте свято всіх закоханих під романтичною Ейфелевою вежею чи в скромній кав'ярні за рогом, нехай поряд буде людина, яка завжди готова поділитися з вами теплом свого серця й подарує свою любов. Любіть одне одного, і світ стане кращим!

 

З Валентина світлим святом!
Гарячі вітання!
Друзів, успіхів багато,
Ніжності
й кохання!


 | Дата: 12.02.2013 | Переглядів: 934 | Коментарів: 0 | детальніше


Як підготуватися до зовнішнього незалежного оцінювання


   Категорія: Новини ліцею

         Зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень, впроваджене постановою Кабінету Міністрів України у 2004 р., щороку набуває дедалі більшого поширення.

         З метою якісної підготовки випускників до зовнішнього оцінювання треба активізувати роботу із самоосвітньої діяльності школярів:

         1. Підібрати комплект підручників та посібників для підготовки до тестування, куди повинні увійти не тільки підручники, за якими учні займалися під час вивчення курсу, але й посібники, словники і довідники, збірники матеріалів для тестування та тематичного оцінювання, атласи та контурні карти. Проте вивчення такої кількості навчальної літератури вимагає не тільки часових витрат, але й концентрації уваги і пам’яті, щоб опрацювати значні обсяги матеріалу.

         2. Здійснюючи повторення, учневі слід орієнтувати на ведення нотаток: невеличких конспектів у вигляді алгоритмів та планів відповіді, таблиць, логічних схем, у яких коротко, у вигляді тез із встановленням логічних зв’язків між ними, повинні бути викладені основні теми.

         3. Використовувати збірники для ЗНО, автори яких на основі текстів підручників, вимог чинної програми для загальноосвітніх шкіл та вступних екзаменів до вищих навчальних закладів склали різнорівневі тести, розбивши їх на відповідні рівні. Це дає можливість учням самостійно тренуватися у виконанні завдань і заповненні бланка відповідей.

         4. Учням слід навчитися  встигати виконувати за обмежений проміжок часу всі завдання, тому бажано тренуватися із годинником чи секундоміром, пам’ятаючи про орієнтовний час, відведений на виконання тестових завдань.

         5. Вчити передбачати кілька хвилин для самоперевірки роботи, яка допомагає помітити й виправити описки та явні помилки.

         6. Вчитися користуватися методом виключення, який дозволяє концентрувати увагу не на всіх, а лише на одній-двох близьких за змістом відповідях, що вже суттєво полегшує задачу.

 

         Готуючись до зовнішнього незалежного оцінювання, необхідно звернути увагу на інші надзвичайно важливі моменти.

  1. З метою раціонального виконання часу спочатку виконувати завдання, відповіді на які не викликають сумнівів, а решту часу присвятити розв’язанню більш складних питань.

  2. Не зациклюватися на завданні, яке вдалося виконати після першого прочитання; на певний час відкласти його, щоб виконати ті, які не викликають ускладнень, щоб даремно не витрачати часу, якого в результаті може не вистачити для виконання усієї роботи.

  3. Намагатися не думати про пропущене завдання, виконуючи інші, бо це заважає сконцентрувати увагу.

  4. Не намагатися віднайти якусь логіку чи певну систему між тестами, оскільки завдання, як правило, не пов’язані між собою, і це може збити вас з пантелику.

  5. Будь-яке завдання слід обов’язково прочитати від початку до кінця, і тільки тоді розпочати його виконання, оскільки недочитане до кінця запитання може призвести до того, що ви випустите щось важливе в його умові і, як наслідок, припуститися помилки у нескладному для вас завданні.

  6. Після першого прочитання всіх завдань повернутися до тих, які не вдалося виконати одразу, і, за наявності часу, спробувати виконати їх із урахуванням складності і кількості балів, які можна за них отримати.

  7. Працювати охайно, не припускати виправлень, закреслень та підтирань у бланку відповіді, оскільки комп’ютером вони будуть зараховані як помилки.

  8. Завдання, яке починається словом «назвіть», передбачає перелік дат, подій, імен, фактів без розкриття їх суті та аналізу.

         Дотримання цих вимог під час виконання тренувальних вправ дасть вам можливість більш швидко і правильно вирішувати екзаменаційні завдання.

 | Дата: 12.02.2013 | Переглядів: 925 | Коментарів: 0 | детальніше