І виростають покоління...

Домашня

Категорія: Новини ліцею

І виростають покоління,

Котрі не чули тишини.

О,найстрашніше з літочислень

Війна - війною - до війни!

Л.Костенко

Історія людства рясніє війнами. Чи був хоч один день, коли ніде на планеті не точилася війна?

Війни міждержавні і громадянські, локальні і світові, справедливі і загарбницькі. Ще за печерних часів люди воювали за їжу, за зручнішу печеру. Пізніше – за іншу здобич, за дорогоцінне каміння, перли і золото, за невільників. Потім загарбували території заради корисних копалин, світового панування…

Різні часи, різні масштаби, різна зброя (від кам’яної сокири до міжконтинентальної ракети) – та лишилася сутність. Адже, так чи інакше, війна – це лихо, незалежно від того, визвольна вона чи загарбницька, бо страждають прості люди, плачуть матері і вдови, зростають сиротами діти.

Не є винятком і Афганістан. Скільки життів покладено у ньому, скільки скалічених душ! Хоч і минуло із того часу 24 роки, як останній солдат залишив Афганістан, але пам'ять про цю війну залишиться у голови районної організації Спілки ветеранів Афганістану капітана Левченко Сергія Олександровича, майора Козіна Олександра Петровича та рядового – капітана Федоренко Анатолія Миколайовича, які завітали 15 лютого 2013 року на зустріч з учнями 10-11 класів до Іванківського районного ліцею поділитися спогадами про ті часи.

Кожний із присутніх гостей розповів ліцеїстам про страшні бойові будні воїнів – інтернаціоналістів. Із розповідей діти дізналися, що Козін О.П. служив у провінції Гозні розвідником, Левченко С.О. – у провінції Кундуз кулеметником, Федоренко А.М. – у провінції Кандагар водієм – стрілком.

У кожного із згаданих людей своя історія призначення військової служби в Афганістані. Та, розповідаючи її, воїни намагалися якнайбільше розповісти про свої бойові доручення, що доводилося виконувати на «чужій землі»; про військове обладнання ( а було воно вагою 70 кілограмів), яке доводилося щодня одягати на себе молодим юнакам; про вірну дружбу між офіцерським та рядовим складом і найважливіше – це про своїх друзів, які повернулися на територію рідної України - неньки у за цинкованих гробах, що привіз «чорний тюльпан» (так в народі називали літак, що перевозив убитих воїнів, які виконували інтернаціональний обов’язок у далекій, чужій для нас, країні).

За мужність і героїзм, виявлені у боях з ворогом майор Козін О.П. отримав медалі «За відвагу» та «За мужність»; капітан Левченко С.О. – орден «Червоної Зірки», медаль «За бойові заслуги»; рядовий-капітан Федоренко А.М.- орден «Червоної Зірки» та 18 медалей.

Напередодні зустрічі у навчальному закладі проходила виставка малюнків «Афганістан очима дітей», яку підготували наймолодші ліцеїсти – учні 8 класу: Лісовська Інна, Луценко Віта, Пархоменко Ніна, Чайка Сергій, Палієнко Марія, Проява Альона, П’ятак Вікторія.