Розумові порушення:

1. Порушення концентрації уваги

2. Проблеми із запам’ятовуванням нового матеріалу і виконанням домашнього завдання у визначені терміни

3. Хронічне занепокоєння

4. Тривожне мислення і чутливість

5. Порушення мови (бурмотіння або заїкання)

6. Нав’язливі або небажані думки

Поведінкові порушення:

1. Зміни в звичках харчування, сну

2. Вживання наркотиків або куріння

3. Звичка гризти нігті

4. Компульсивні рухи

5. Збій у виконанні повсякденних домашніх обов’язків

6. Зміни в поведінці в школі або в повсякденній діяльності

7. Часта брехня

8. Проблеми в стосунках з дорослими, вчителями, однокласниками

Що допоможе знизити стрес у дитини

1. Визначте джерело стресу:

а) стрес від того, що дитина вперше йде в школу;

б) стрес, викликаний напруженням у відносинах з однолітками в класі;

в) стрес, викликаний відносинами з батьками;

г) самоіндукований стрес через висунення до себе високих вимог;

д) педагогічний стрес внаслідок жорстких вимог з боку вчителя або його упередженого ставлення.

2. В залежності від джерела стресу ви можете:

а) Разом з дитиною піти в школу і познайомитися з учителем заздалегідь. Походити коридорами, зайти в клас. Попросити вчителя провести екскурсію для вас з дитиною.

б) Обговоріть з дитиною його взаємини з однолітками. Якщо є довірливі стосунки з учителем, можете поговорити на цю тему з ним — це можна застосувати в разі, коли складно вирішити ваше питання самостійно.

в) Приділіть дитині час, дайте їй можливість озвучити проблему, розповісти вам про те, що вона відчуває труднощі або нерозуміння. Можливо, робота зі шкільним психологом або іншим практикуючим фахівцем допоможе краще зрозуміти, що саме відбувається.

г) Спробуйте знизити власні вимоги. Завищені вимоги дитини до себе виникають внаслідок завищених очікувань її батьків.

ґ) Дитина перебуває у вразливій позиції стосовно вчителя, тому в такій ситуації важливо спробувати поговорити з педагогом.

3. Після школи виділяйте час для того, щоб вислухати дитину, запитати як пройшов її день. 

Це допоможе налагодити спілкування і створить між вами довірливу атмосферу.

4. Відчувайте вашу дитину. 

Не перевантажуйте її навчанням або секціями та репетиторами. Спілкуйтеся і слухайте її.

5. Беріть участь у батьківських зборах. 

Звертайте увагу на те, яка там атмосфера. Вносьте щось позитивне у вашу шкільну спільноту. Діти будуть це бачити і це створить відчуття здорової залученості в навчальний процес.

6. Звертайте увагу на настрій дитини. 

7. Цікавтеся страхами дітей. 

Запитуйте, чого вони бояться. Про що турбуються. Просіть їх малювати — у дитячих малюнках може багато чого відбиватися.

8. Якщо у вас більше однієї дитини в сім'ї, проводьте час індивідуально з кожною з них. 

Спробуйте поїхати кудись або погуляти окремо. Ви побачите, як це важливо.

9. Розповідайте історії про ваше навчання. 

Діліться тим, як це було у вас. Згадуйте про ваші удачі й успіхи.

10. Спостерігайте за самопочуттям і поведінкою дитини. 

Якщо помітили симптоми, перераховані вище, приділіть їй більше уваги.

11. Якщо ви дуже зайняті на роботі і вам не вдається спілкуватися з дитиною, спробуйте перерозподілити свій життєвий графік. 

Можливо, варто змінити роботу. Ви можете нічого не помічати, але ваша дитина важко переживає під час вашої відсутності.

12. На вихідних вчіться гратися з дитиною. 

Кататися на велосипеді, плавати, бігати. Вимикайте телефон і спілкуйтеся.

13. Учіть дитину користуватися мобільним телефоном та Інтернетом. 

Повинні бути правила і обмеження в споживанні контенту, зокрема фільмів і відео. Батьки, які втратили контакт з дитиною в зв’язку з переїздом або розлученням, повинні обов’язково приділяти час дитині, щоб залежність від гаджетів не стала для неї притулком самотності.

14. Пам’ятайте, що діти вбирають у себе наші моделі поведінки. 

Тому часто батькам самим потрібно працювати над собою. Можливо, ви надмірно контролюєте дитину через тривоги або страхи. Попрацюйте з психологом над вашим контролем.

15. Знаходьте для себе джерела ресурсів і сил. 

Ви, як батьки, багато віддаєте, і вам важливо підживлювати себе. Шукайте смисли і цілі у в вашому житті. Не замикайтеся тільки на дитині. Урізноманітніть своє життя.

16. Давайте місце спонтанності, чутливості. 

Вчіться довіряти своїй інтуїції. Не будьте затиснутими, строго дотримуючись своїх планів. Дитина більше, ніж ваші плани і розклади.

17. Пам’ятайте, що ідеальних батьків не існує. 

Не звинувачуйте себе в тому, що ви робите щось не так — на вашу думку або думку ваших родичів.

18. Любіть свою дитину. 

Вона чудова вже просто тому, що прийшла у ваше життя.

19. Пам’ятайте: діти запам’ятають переживання любові. 

Ті яскраві моменти, коли ви сиділи біля ліжка дитини, коли їй було страшно, або слухали про її першу закоханість, або говорили, купаючись у морі, про вибір майбутньої професії. Ці спогади будуть гріти їх протягом усього життя.

20. Вчіться любити себе, піклуватися про себе і будьте провідником для дитини в цьому цікавому світі.

Поради дорослим, як навчитися активно слухати:

• розмовляти в спокійному місці, щоб не переривати бесіду;
• приділяти всю увагу співрозмовнику, дивитися прямо на нього, зручно, без напруження розташуватися напроти;
• переказати те, що співрозмовник розповів вам, щоб він переконався, що ви дійсно зрозуміли суть почутого та нічого не пропустили;
• дати можливість співрозмовнику висловитися, не перебиваючи його, і говорити тільки тоді, коли перестане говорити він;
• говорити без осуду та упередження, що сприяє піднесенню у співрозмовника почуття власної гідності.

Поради про те, як впоратися зі стресом:

• розташуйте по порядку те, що слід зробити;
• навчіться розслаблятися, виділіть час для розваг;
• робіть фізичну зарядку;
• вживайте в їжу поживні продукти;
• поговоріть з ким – не будь про те, як ви почуваєтеся;
• зверніться за допомогою до друзів, родичів,консультантів, психологів та інших людей, які можуть допомогти вам.