Пошук



Останні новини

ЄВРОПЕ́ЙСЬКИ...

ВІТАЄМО

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО...

ВОНИ – ОДНІ З КРА...

День бійця терито...

ДЛЯ УЧНІВ ШКІЛ НА...

ІВАНКІВСЬКОМУ РАЙ...

ДОВГООЧІКУВАНА ЗУ...

Каша – 2018 відбу...

У новий робочий т...

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ...

Увага!!! Буккроси...

Вітання!

Вітаємо з Днем зн...

Увага!

Канал ліцею

Опитування

Оцініть сайт

      
12
11
10
9
8
7
6
5
4
3
2
1

Адреса

07201
Київська область,
смт Іванків,
вул. Ярова, 6
ludmila_gliten@ukr.net
Тел.: 045-915-14-05
На карті

Написати директору

QR code

Copyright

Використання матеріалів та статей сайту для публікації на інших ресурсах лише з дозволу адміністрації ліцею. При використанні наших матеріалів обов'язково вказуйте джерелом lyceum.net.ua

Всі права застережено
© 2009-2018

Сортувати новини за: датою новини | популярністю | відвідуваністю | коментарями | абеткою

Особистість старшокласників. Суперечності у формуванні


   Категорія: Сторінка психолога

Що посієш в юності, те пожнеш у зрілості.

Г.Ібсен

 

       У цьому віковому періоді особистість постає як об'єкт активного впливу різнопланових соціальних чинників, відзначається "творчою самодіяльністю" , прагненням до відповідальності.

       Вік старшокласників, як правило, асоціюється з ранньою юністю, що, однак, є дискусійним твердженням.

       Соціальна ситуація розвитку:

1) переосмислення власної значущості в системі соціальних відношень;

2) пошук сенсу життя е заключною фазою становлення особистості як підлітка, коли виокремлюється проблема набуття ідентичності та перспектив подальшого розвитку власного "Я";

3) зорієнтованість на здобуття статусу самостійної дорослої людини;

4) потреба в особистісному та професійному самовизначенні.

       Проблема сенсу життя:

1) пошук власного місця в системі соціальних стосунків;

2) критичне сприймання спільного з дорослими життєвого простору;

3) прагнення до самовизначення (професійного, особистісного, індивідуального) та самореалізації;

4) потреба в самоповазі;

5) бажання подобатися; в) патріотизм;

7) юнацький максималізм як насторожене, або заперечне, скептичне ставлення до різнопланових компромісів (не знаю як, але знаю, що не так).

       Провідна діяльність - навчання як вид професійної діяльності

       У професійному самовизначенні виокремлюється кілька етапів, серед яких попередній вибір професії і практичне прийняття рішення (визначення рівня кваліфікації майбутньої професії, обсягу та часу підготовки до неї, вибір конкретної спеціальності) охоплюють весь підлітковий період. Вибір професії відображає рівень особистісних домагань, який є проявом передусім власних об'єктивних можливостей, тобто професійне самовизначення безпосередньо стимулює особистісну самореалізацію.

       Суперечності в навчальній діяльності:

1)    багатогранність викладання, зміна обсягу і змісту навчального матеріалу, поява нових понять, форм навчальної роботи, зміна мотивації навчання - і часто неможливість якісного і вчасного подолання пов'язаних із цим труднощів;

2)    розуміння значущості навчання - і часто практична бездіяльність як результат дії несприятливих чинників соціального впливу.

3)    Важливе значення для становлення особистості має децентрація як механізм подолання егоцентризму (трансформація змісту власних образів, понять, уявлень на основі розуміння життєвої позиції іншої людини) і умова успішного розвитку пізнавальної сфери. Джерело децентрації: інтеріоризоване (безпосереднє) спілкування з оточенням, яке спонукає до зміни вже своєї життєвої позиції.

       Розвиток сприймання:

1) стає інтелектуалізованим процесом;

2) активізується осмислене узагальнення дійсності;

3) удосконалюється самоспостереження.

       Розвиток мовлення:

1) уміння адекватно висловлювати думки абстрактного змісту;

2) прагнення до самовдосконалення мовлення;

3) оволодіння складними конструкціями; зміни в динаміці та структурі внутрішнього мовлення (скорочене внутрішнє мовлення стає основою мисленнєвих дій).

       Розвиток мислення:

1) домінування словесно-логічного типу, його варіативність;

2) наявність інтуїції;

3) усвідомлення найбільш прийнятних для себе розумових операцій.

      Розвиток пам'яті:

1) домінування словесно-логічної, довготривалої пам'яті;

2) вибірковість пам'яті;

3) оперування найбільш прийнятними для себе способами запам'ятовування.

      Розвиток уяви:

1) удосконалення репродуктивної і творчої уяви;

2) спостерігається більш критичне ставлення до витворів власної уяви, посилюється самоконтроль за її роботою; співвіднесення образів уяви, особливо своїх мрій, з реальністю та власними можливостями.

       Розвиток емоцій залежить від розвитку, самосвідомості, наприклад, для хлопців головним є не предмет захоплення, а його психологічні функції, значущість. Як і розумні процеси, емоції не можна зрозуміти без урахування самосвідомості особистості.

      Самосвідомість є центральним віковим новоутворенням, яке формує ідентичність, унаслідок чого усвідомлюється власна індивідуальність (образ Я), розвивається самооцінка, вольові зусилля, формуються ціннісні орієнтації.

     Типові закономірності особистісного розвитку :

1) прагнення до засвоєння та перетворення нового для себе соціального простору;

2) прагнення до особистісної рефлексії на власний внутрішній, інтимний світ (дружні, любовні переживання) із збереженням своєї автономії;

3) усвідомлення сутності проблеми моральності.

      Формування несприятливої Я концепції (системи уявлень про себе):

1) зниження рівня самоповаги (наслідок: соціальна дезінтеграція, агресивність, злочинність);

2) стимуляція конформістських реакцій у складних випадках; (наслідок: прояви асоціальних учинків);

3) глибока зміна сприймання (наслідок: упевненість у нездатності до певного виду діяльності і навпаки).

 

Структура кризи 17 років (дівчата):

       Позитивний симптомокомплекс:

1) типові симптоми: прагнення до самостійності, домагання ролі дорослого, гордість за власні досягнення, уміння співпереживати, відвертість;

2) супутні симптоми: організованість, відповідальність, уміння самоконтролю, вимогливість.

       Негативний симптомокомплекс:

1) типові симптоми: блок "АС" (дратівливість, хитрощі, індивідуалізм, пристосовництво); блок "ПС" (негативізм, зарозумілість); блок МНС" (лінощі);

2) супутні симптоми: зухвалість, корисливість, жорстокість, лихослів'я;

 

Структура кризи 17 років (юнаки):

       Позитивний симптомокомплекс:

1) типові симптоми: прагнення до самостійності, гордість за власні досягнення, домагання ролі дорослого, упертість як наполегливість, уміння співпрацювати;

2) супутні симптоми: відвертість, уміння самоконтролю.

       Негативний симптомокомплекс:

1) типові симптоми: блок "АС" (лихослів'я, індивідуалізм, дратівливість); блок "ПС" (упертість як неслухняність, негативізм); блок "НС" (лінощі);

 2) супутні симптоми: недбалість, жорстокість, хитрощі, зухвалість, корисливість.

     Криза 17 років як об'єктивна криза психічного розвитку часто ускладнюється батьківським ставленням до дитини (суб'єктивні кризові прояви):

1) домінантне ставлення: постійний контроль як прояв догматичної поведінки;

2) відчужене ставлення (індиферентність або негнучке ставлення);

3) симбіотичне ставлення: прагнення встановити з дитиною емоційний зв'язок, брати участь навіть у незначних подіях її життя (тоді дитина часто перетворюється на засіб задоволення егоцентричних батьківських потреб).

       Варіанти розвитку суперечностей у кризі 17 років:

       1. Поглиблення, унаслідок чого виникає конфлікт. Дорослі на прагнення підлітків до самостійності відповідають негативно і отримують адекватний результат. Результат: акцентуація несприятливих особистісних утворень: упертості, негативізму, агресивності, деспотизму тощо.

       2. Епізодичний прояв як наслідок непослідовності дорослих, які дозволяють підліткам те, що попередньо забороняли. Результат: кількість конфліктів меншає, але ймовірність їх прояву залишається високою.

      Якщо в молодших школярів тривожність виникає в контактах із малознайомими людьми, то в підлітків, особливо у 15-16 років, - у відносинах з ровесниками і батьками. Криза 17 років, яка завершує дитинство, є перехідним періодом від підліткового до юнацького віку.



 | Дата: 14.11.2013 | Переглядів: 997 | Коментарів: 0 | детальніше


7 правил здорового способу життя


   Категорія: Сторінка психолога

       Не можна не відзначити все зростаючий останнім часом інтерес до здорового способу життя. Рано чи пізно починаєш замислюватися, що спосіб життя, який зараз ведеш, не кращим чином позначається на здоров'ї. І добре, якщо це станеться рано ...

       Найчастіше людина починає замислюватися про свій спосіб життя і здоров'я, коли наздоганяє якась проблема, з'являється хвороба чи нездужання. Турбота про своє здоров'я не має бути проблемою, турбота про своє здоров'я повинна бути образом життя. Здоровим способом життя. Пропонуємо Вашій увазі 7 найважливіших правил здорового способу життя.

7 правил здорового способу життя       Здоровий спосіб життя: правило № 1

       Найважливіше при здоровому способі життя - це харчування. Правильне харчування! Більше фруктів і овочів, продуктів, наповнених корисними для нашого організму речовинами. Ніяких гамбургерів, коли, чіпсів та іншої гидоти.

       Як говорив сам древньогрецький філософ Гіппократ: «Їжа повинна бути нашим ліками, а не ліки їжею». В ідеалі, звичайно, потрібно відмовитися від шкідливої ​​їжі назавжди, але ... Але як відмовитися від улюбленої їжі, навіть не найкориснішою, але коханої? Це як будь-яка шкідлива звичка, розумієш, що шкідливо, але відмовитися не можеш. Іноді можна побалувати свій шлунок, але без фанатизму.

7 правил здорового способу життя       Здоровий спосіб життя: правило № 2

       Активність, активність і ще раз активність! Будьте активними, життєрадісними і відкритими до світу. В умовах постійної зайнятості важко знайти час на походи в спортзал, заняття спортом ... А даремно!

       І все-таки, навіть якщо на спорт часу немає, то піші прогулянки на свіжому повітрі, ранкову пробіжку, зарядки вранці ніхто не відміняв. Ходіть більше пішки, гуляйте у парках та лісах, будьте рухливими.

       Від серцево-судинних та інших серйозних захворювань потрібно йти або навіть тікати. У прямому сенсі слова. Рухайтеся назустріч міцному здоров'ю і довголіттю!

7 правил здорового способу життя       Здоровий спосіб життя: правило № 3

       Здоровий спосіб життя жодним чином не сумісний з шкідливими звичками: куріння, вживання алкоголю і тим більше наркоманія. І якщо алкоголь по святах при здоровому способі життя ще можна зрозуміти, то куріння і наркоманія скасовуються повністю.

       Здоровий спосіб життя: правило № 4

       Основа здорового способу життя - правильний розпорядок дня. Правильне харчування, фізична активність і відсутність шкідливих звичок при здоровому способі життя - це вже багато чого, але ще не все. При здоровому способі життя обов'язково повинен бути правильний розпорядок дня.

       Що значить правильний розпорядок дня? Це, перш за все, 8-ми годинний здоровий сон. Потрібно привчити свій організм лягає і прокидатися в один і той же час, не залежно від того, який день тижня: будній чи вихідний. В ідеалі, звичайно, прокидатися треба без будильника - це означає, що виспалися.

       Чому важливо висипатися? Хоча б, тому що існує прямий зв'язок між недосипанням і появою надмірної ваги.

7 правил здорового способу життя       Здоровий спосіб життя: правило № 5

       Одне з найважливіших правил здорового способу життя - це позитивний настрій! Не зациклюйтеся на невдачах і промахи. Не вийшло встояти перед тортиком або тістечком, ну і Бог з ним! Не варто через це засмучуватися!

       І навіть, якщо постійні тренування і дієти не допомагають скинути зайву вагу, це не привід для відчаю! Значить, дієта не та - варто спробувати іншу!

7 правил здорового способу життя       Здоровий спосіб життя: правило № 6

       Здоровий спосіб життя - це так само дбайливе ставлення до себе! Себе треба любити, про себе потрібно піклуватися. Наприклад, під час занять у спортзалі, потрібно думати не про те, щоб швидше піти і рахувати хвилини, а займатися із задоволенням, з думками про те, що кожну вправу підтягує ваші м'язи .... Кожна вправа наближає Вас до ідеалу!

       Навряд чи вийде схуднути, якщо постійно лаяти себе: «Я товста!», «Я нічого не можу!». Треба говорити собі: «Я сильна, я впораюся!», «У мене все вийде.».

7 правил здорового способу життя       Здоровий спосіб життя: правило № 7

       Вести здоровий спосіб життя легше не поодинці, а в компанії. В ідеалі, звичайно, потрібно, щоб усі навколо дотримувалися такої ж життєвої позиції - разом веселіше і є дух суперництва, наприклад, в позбавленні від зайвої ваги.

       Уявіть, що всі навколо ведуть здоровий спосіб життя, все в прекрасному настрої, бажають один одному тільки добра. З ранку всі домочадці не за ванну лаються, а бажають один одному чудесного дня. Ех, не життя, а казка!

       Турбота про своє здоров'я не має бути проблемою, це має бути способом життя! Здоровим способом життя. Краще вже бігати на свіжому повітрі, ніж по лікарях!

 

Джерело: inmoment.ru/em


 | Дата: 21.10.2013 | Переглядів: 2972 | Коментарів: 0 | детальніше


Квітковий релакс!


   Категорія: Сторінка психолога
Презентація [734.49 Kb] (cкачано: 39)

 | Дата: 06.10.2013 | Переглядів: 598 | Коментарів: 0 | детальніше


Позитивне мислення


   Категорія: Сторінка психолога

       Всім нам  під силу розірвати ланцюг самопідтримки стресу, зменшивши негативні думки на позитивні. Позитивне (оптимістичне) мислення послаблює емоційне напруження, допомагає знайти ефективне рішення і діяти відповідно до обставин.

Вам потрібно лише змінити негативні

Негативні думки, які поглиблюють стрес:

Позитивні думки, які допомагають зберегти самоконтроль:

«У мене нічого не вийде»;

«Я зроблю все, що в моїх силах, а коли не вийде, я це переживу»;

«Усе пропало»;

«Це не кінець світу»;

«Я дурень»;

«Я помилився», «Я – успішна людина!»;

«Мені обов’язково треба мати це»;

«Мені б хотілося мати це, але я не обов’язково матиму те, що хочу»;

«Я повинен бути першим»;

«Мені б хотілося стати першим»;

«Вони мають це зробити»;

«Сподіваюся, вони це зроблять»;

«Це безнадійно»;

«Ще не все втрачено»;

«Не варто й починати»;

«Треба хоч спробувати»;

«Я не зможу»;

«Я ніколи не переймаюся через дрібниці»;

«Я безнадійна людина»;

«Я дивлюся на світ з оптимізмом»;

«Усе втрачено».

«Варто спробувати ще раз».

 

 

Як подолати осінню депресію: їжа, вправи та сміх

(за матеріалами organic.ua)

 

       Ви відчуваєте себе роздратованим, у поганому настрої та втомленим? Легко сердитесь чи засмучуєтесь, не можете сфокусуватися на роботі та маєте проблеми із засинанням? Осіння погода, відсутність сонця, напружений графік роботи, неправильне харчування та низька фізична активність можуть стати причиною стресу та зменшити відчуття радості життя.

 

Хімічні регулятори настрою, харчова поведінка і стрес

Позитивне мислення
 

       Хімічні речовини мозку та гормони надниркових залоз, потрапляючи у кровообіг, впливають на наше самопочуття та настрій. Під час стресу, ці хімічні речовини вивільняються безперервно, що може заважати організму справлятися зі стресом.

       Їх називають медіаторами, тобто посередниками, оскільки вони створюють відчуття щастя, впливають на жвавість розуму та спокій. Нестача цих хімічних речовин може призвести до депресії, дратівливості, неспокою, безсоння і надмірного апетиту.

       Медіатори частково можуть отримуватись з їжею, яку ми їмо. Тому кілька простих змін у харчуванні сприятимуть підвищенню їх рівня природнім шляхом і покращуватимуть реакцію організму на стрес, протидіючи його негативному впливу на наше здоров'я та настрій.

       Їжа може впливати на протікання стресу. Коли ми знаходимося у стані стресу, ми нерідко пропускаємо прийоми їжі або збільшуємо вживання висококалорійних продуктів.

       Однак регулярне неправильне харчування під впливом стресу може привести до небажаного збільшення ваги і погіршення стану здоров'я в довгостроковій перспективі.

 

       Харчові борці зі стресом

       Збалансоване харчування містить багату поживними речовинами їжу, в тому числі складні вуглеводи, білки і жири, які є повільним та тривалим паливом для хімічних речовин мозку протягом дня і є ідеальним способом зберегти наше тіло в рівновазі під час стресових періодів.

 

  • Складні вуглеводи

     Вживаючи їх в їжу, ви збільшуєте кількість серотоніну в мозку. Серотонін є потужним медіатором, що підвищує настрій, заспокоює і допомагає заснути.

     Харчові джерела: фрукти (фініки, банани, сливи, інжир), овочі (томати - свіжі і консервовані), цільні зерна, чорний шоколад.

Позитивне мислення

     Примітка:

  • Банани містять речовину харман, яка покращує настрій.
  • Кориця та помідори - 5-гідроксітриптамін, яка знімає напругу та неспокій.
  • Цибуля - знімає біль та жар завдяки ефірній олії алікіну.
  • Гострий перець завдяки речовині, яка викликає "пожежу" в роті, сприяє утворенню опійподібних речовин.

       А от прості цукри, які містяться у цукерках, сиропах, цукрі, алкоголі, можуть викликати швидке підвищення рівня цукру в крові, який може допомогти вам почуватися краще на короткий час, але згодом може сприяти швидкому падінню енергії і посилити відчуття голоду.

 

  • · Білки

       Продукти харчування, багаті білком, уповільнюють швидкість, з якою цукор надходить у кров і підтримують рівень цукру в крові на певному, безпечному для здоров'я, рівні. Білкова їжа дає відчуття ситості, що зменшує ймовірність вживання висококалорійних солодких закусок.

       Харчові джерела: молочні продукти (сир, молоко, йогурт), яйця, риба, м'ясо, бобові (квасоля, горох та чечевиця), арахісове масло, птиця і соєвий сир тофу.

       Примітка: твердий сир (особливо сорту Рокфор) містить амінокислоти тирамін та триптамін, які покращують настрій.

 

  • · Жири

       Корисні для здоров'я жири (ті, які містять омега-6 і омега-3 жирні кислоти) можуть бути отримані лише з їжею, тобто вони не утворюються у нашому організмі.

       Ці жири відновлюють оболонки (мембрани) всіх клітин нашого тіла, що проявляється у кращому функціонуванні клітин: надходженню поживних речовин у клітини та утилізації відпрацьованих відходів із клітин.

       Дослідження показують, що дари моря, такі як оселедець, скумбрія, лосось та інша жирна риба містять омега-3 жирні кислоти, які допомагають полегшити легку депресію.

       Харчові джерела: жирна риба (оселедець, лосось, сардини, тунець), горіхи (мигдаль, волоські), олії (рапсова, лляна, конопляна, соєва), і насіння (льону, гарбуза).

 

  • · Вітаміни групи В

Вітаміни цієї групи підтримують збалансовану роботу всієї нервової системи і наднирників, в яких утворюються гормони кортизол та адреналін, і мають важливе значення для виробництва енергії і підтримки імунної системи, яка першою ж страждає в умовах стресу.

Вітаміни групи В також допомагають підтримувати нормальний рівень цукру в крові, який може зростати через стрес.

Харчові джерела: пивні дріжджі, печінка, соя, броколлі, бобові, свіже м'ясо, необроблені зерна, чечевиця, лосось, кукурудза, горіхи, насіння соняшнику, яйця і цитрусові.

 

  • · Вітамін С

       Вітамін С є антиоксидантом, який запобігає окисленню молекул від агресивних вільних радикалів. Більшість людей знає, що вітамін С сприяє підвищенню імунітету, але він також призводить до зниження артеріального тиску і зменшує фактичні симптоми стресу, оскільки знижує рівень гормону кортизолу (гормону стресу).

       Харчові джерела: шипшина, квашена капуста, смородина (заморожена, сушена та перетерта з цукром), цитрусові, зелені листові овочі (петрушка, кріп), броколлі, манго, червоний і зелений перці.

 

  • · Магній

       Цей мінерал допомагає при м'язевій релаксації і регулюванні серцевого ритму. Присутність магнію в раціоні допомагає лікувати безсоння і занепокоєння - два основні прояви стресу.

       Харчові джерела: молочні продукти, м'ясо, яйця, риба, морепродукти, зелені листові овочі, горіхи, соєвий сир тофу, хліб із цільного зерна.

 

Детальніші  рекомендації:

       Їжте невеликими порціями і вживайте їжу, багату на білок, щоб підтримувати стабільний рівень цукру в крові.

       Максимально урізноманітнюйте їжу - у кожній групі продуктів є свої власні унікальні поживні речовини.

       Уникайте їжі з надзвичайно низьким вмістом жирів, тому що жири необхідні для боротьби з депресією.

       Обов'язково снідайте - пропускаючи цей важливий прийом їжі ви можете імпульсивно перекушувати висококалорійними солодощами.

       Уникайте наступних продуктів: штучних підсолоджувачів, переробленої/рафінованої їжі, добавок/консервантів, алкоголю, нікотину, цукру.

       Вони не містять корисних речовин, а деякі з них, такі як алкоголь, цукор є джерелом порожніх калорій. Ці речовини стимулюють серцевий ритм, впливають на настрій, поведінку, а деякі - на утворення певних хімічних сполук у мозку, що може призвести до залежності (алкоголь, нікотин).

       Речовини, що містяться у деяких видах готової їжі, зокрема, м'ясних продуктах, часто є токсичними, і є додатковим стресом для організму. Уникнути цього можна, вживаючи натуральні продукти.

 

Вправи, свіже повітря та сміх додадуть вам позитивного настрою

 

Позитивне мислення

       Фізична активність поліпшує фізичне і психічне здоров'я. Намагайтеся щодня, принаймні 30 хвилин (ще краще більше) рухатись, бажано на свіжому повітрі; використовуйте обідню перерву для прогулянок.

       Якщо вас непокоїть безсоння, краще за все фізичні вправи здійснювати вранці і протягом дня, а не ввечері. Занадто висока фізична активність перед сном може збільшити швидкість вашого обміну речовин і ускладнити засинання.

       Аеробні, дихальні вправи  (з використанням діафрагмальної дихальної техніки) протягом декількох тижнів можуть призвести до зменшення утворення гормонів стресу та збільшити - так звані "гормони щастя" - ендорфіни.

       Основоположник вчення про стрес Ганс Сельє казав, що при психологічних перевантаженнях стрес однаково успішно знімається як адекватною фізичною роботою, так і позитивними емоціями, оскільки в обох випадках у залозах внутрішньої секреції виробляються речовини - антистресори.

       У людини, яка сміється, зменшується викид у кров "гормонів стресу" - кортизолу та адреналіну, та стимулюється виділення ендорфінів, що викликають відчуття радості та задоволення.

       Виявляється, що не лише радість викликає усмішку, але і усмішка рефлекторно стимулює вироблення організмом ендорфінів - "гормонів щастя", які є природним захистом організму від депресії та поганого настрою.

       Існує навіть така наука, яка займається вивченням впливу сміху на організм людини - геотологія, яка довела, що 5 хвилин сміху заміняють 40 хвилин відпочинку.



 | Дата: 23.09.2013 | Переглядів: 1949 | Коментарів: 0 | детальніше


Індивідувальні особливості аудіалів, візуалів та кінестетиків


   Категорія: Сторінка психолога

Індивідуальні особливості аудіалів, візуалів та кінестетиків

 

        Щоб зрозуміти до якого типу відноситься ваша дитина нам потрібно звернути увагу на:

       Словник спілкування. Візуали в своєму мовлені вживають дієслова, прикметники та іменники, зв’язані в основному з зором (дивиться, спотерігати, картина, на перший погляд, прозорий, яскравий, як бачите і т.д.). Для аудіала характерне вживання слів, зв’язаних з слуховим сприйманням (голос, послухайте, обсудити, тиша, мовчазний, голосний, багатозвучний і т.д.). Словник кінестетика в основному включає слова, описуючі відчуття та рухи (схвачувати, м’який, теплий, гнучкий, дотик. Хороший нюх, тощо)

       Напрямок погляду. У візуалів при спілкуванні погляд направлений в основному вгору, у аудіалів – по середній лінії, у кінестетиків до низу.

       Достатньо поставити перед учнем складне запитання і подивитися на раптову реакцію – рух глазних яблук вже можна припустити, яким чином учень отримує доступ до інформації.

 

        Особливості уваги. Кінестетику взагалі важко концентрувати свою увагу, і його увагу можна відволікти будь чим; аудіал легко відволікається на звуки; візуалу шум практично не заважає.

       Особливості запамятовуваня. Візуал пам’ятає , те що бачив, запам’ятовує  картинами. Аудіал  – те що обговорював; запам’ятовує слухаючи. Кінестетик пам’ятає загальне враження: запам’ятовує рухаючись.

       Також до якого типу належить можна визначити із зовнішності. Наприклад,  дуже часто візуали можуть бути достатньо худі та сутулі. Зазвичай в них тонкі губи. Звична  гримаса – трішки при підняті брови як знак уваги. Голос, частіше за все - високий. Візуали сидять зазвичай прямо, стоять також. Якщо сутулиться, голову все рівно задирає до гори. Дистанція така, щоб краще бачити вчителя. Тому зазвичай сідають на віддалені парти, щоб збільшити поле зору.

       Для візуала важливо, щоб все було красиво. Вони навіть готові вдягти щось яскраве, красиве, ефектне, але не зручне. Це не означає, що в них обов’язково не зручний одяг, просто зовнішній вигляд  для них важливіший. І ви навряд побачите його брудному, пом’ятому  одязі – не з правил пристойності, а по вимогам естетики.

       Взагалі візуальна система вдала для вигадувань та мрій. Це тип людей, котрих в кінематографі в першу чергу приваблює робота оператора, костюмера та спеціаліста по ефектам.

       Для візуалів зір і слух – це єдина система. Якщо вони не бачать, то ніби і не чують.

       Положення аудіала – вони сидять прямо, але з легеньким нахилом вперед. У них є достатньо характерна «телефонне положення» –  голова трішки нахилена набік, ближче до плеча. Щодо тіла сказати що-небудь важко, особливо характерних ознак  немає. Але  поговорити вони люблять. Це для аудіалів все, вони живуть в розмовах, мелодіях, звуках, ритмах. Вони тільки й шукають нагоди поговорити – для них не існує риторичних запитань. Якщо ви, як життя, вони вам чесно почнуть розповідати, як життя. При чому вони можуть не особливо спиратись на аудіальні слова, а користуватися і візуальними та кінестетичними, при чому у великій кількості. Аудіали люблять діалоги ( і в книжках, і в фільмах) – вони їх чують всередині себе і розповідати оточуючим. При чому зміст собою ролі не грає, найголовніше – голоси, які звучать всередині і рвуться назовні. До речі голос у аудіалів зазвичай виразний, глибокий, мелодичний, часто хороший музикальний слух.

       А ось м’які зручні меблі, як би призиваючи лягти та рослабитись  полюбляють кінестетики. Це люди які цінують зручність, комфорт і уважно відносяться до свого тіла. Воно в них достатньо  плотне, губи – широкі, повнокровні. Кінестетики зазвичай сидять з нахилом вперед, часто сутуляться . Говорять вони повільно, голос часто глухий і низький.

       Це ті люди, які можуть носити стару, подерту кофту тільки тому, що вона зручна. А який у неї зовнішній вигляд не так суттєво.  Люблять бути близько коло співрозмовника, щоб поторгати його. Кінестетики – це люди дії. Їм необхідно рухатись, бігати, розкручувати, торкатися, пробувати і нюхати. Це їх спосіб сприймання світу, по іншому просто вони нічого не розуміють. Правда це не означає, що кінестетики дуже рухливі люди, просто їхній головний інструмент сприймання світу – це тіло, а спосіб – рух, дія. Навіть якщо вони читають інструкцію, їм необхідно відразу ж спробувати, що там написано, на практиці, інакше вони просто не сприймуть текст. В книжках та фільмах їх, восновному цікавить сюжет, а діалоги і яскраві описання вони опускають за непотрібністю.

       Кінестетики звичайно досить слабо планують – в цій системі немає можливостей щось вигадувати. При чому кінестетики важко переносять стрес та депресії.

 

Поради для батьків та вчителів

При виконані роботи на уроці чи вдома рекомендується:

  • візуалу дозволяти мати під рукою листок, де в процесі усвідомлення і запам’ятовування матеріалу він зможе креслити, малювати, штрихувати і т.д.;
  • аудіалу не робити зауваження, якщо він в процесі навчання видає якісь звуки, ворушить губами – так йому легше справлятись з завданням;
  • кінестетика не заставляти сидіти довгий час нерухомо, обов’язково дати йому можливість моторної розрядки (сходити за крейдою, журналом, писати на дошці, вдома – сходити до іншої кімнати); запам’ятовування матеріалу в нього відбувається легше під час руху.

 

Зрозуміло, що дуже важливо спілкуватись з учнем «на його ж мові»:

  • з візуалом використовуючи слова, описуючі колір, розмір, форму,місце роз положення; виділяючи різні пункти чи аспекти змісту; записуючи дії,використовуючи схеми, таблиці, наочні посібники та ін.
  • з аудіалом використовувати варіації голосу (паузи, висоту, гучність), відображаючи тілом ритм мови ( особливо головою) з швидкістю, характерною для цього типу сприймання;
  • з кінестетиком використовуючи жести, доторкання і типічну для них повільну швидкість розумових процесів; пам’ятати , що кін естетики навчаються за допомогою  м’язової пам’яті; чім більше перебільшення, тим краще для запам’ятовування.

       Зауваження також повинні бути на мові учня, так буде кращий ефект. Наприклад візуалу краще покачати головою чи погрозити пальцем; аудіалу – сказати пошепки «шшшш»; кінестетику – покласти руку на плече та похлопати по ньому.

 

Хто відчуває цей світ?

 

       Мені подобається спостерігати за тим, як морські хвилі набирають силу, несуться до берега і розбиваються об каміння, - сказав Візуал.

       - Мені подобається чути могутній шум моря, часом він затихає, а часом я навіть не чую вас, - відповів Аудіал.

       - Мені подобається вдихати запах моря, мені подобається, як невгамовний вітер куйовдить моє волосся, мені подобається відчувати смак солі на губах, - поділився враженнями Кінестетик.

       Так по-різному три людини сприймають море. Так по-різному візуали, аудіали і кінестетики пізнають навколишній світ. Візуал - за допомогою зору, Аудіал - через слух, а кінестетик живе почуттями та рухами. Давайте поговоримо про тих, чиє життя - це відчуття, про кінестетика.

       Коли дитина тільки з'явилася на світ, у нього слабко розвинені органи зору і слуху. Тому всі малюки з самого початку кінестетики. Для них важливо дотик мами, для них важливо і самим доторкатися до всього, все пробувати на смак. У міру дорослішання дитини ми ставимо перед ним ряд заборон: "Не валяйся на землі - забруднитися, не чіпай кішку - подряпає, не берись за кухоль - гаряче". У зв'язку з цим він переходить на інші форми сприйняття світу.

       Визначити, до якого типу більшою мірою відноситься ваша дитина, досить просто. Потрібно попросити його розповісти, як пройшов його день. У цьому випадку кінестетики будуть використовувати багато слів, що позначають якісні характеристики предмета (теплий, м'який, приємний та ін), а також дієслова (бігати, ходити, котити, розмахувати та ін.) Справа в тому, що кінестетики живуть емоціями, почуттями і рухом. Тому спілкуватися з дитиною - кінестетиком слід використовуючи жести і дотик, досить повільно переварюючи інформацію. Навіть лаючи малюка за витівки, недостатньо буде погрозити пальцем або ж виявити невдоволення лише словами - необхідно доторкнутися до нього, покласти руку на плече, поплескати по ньому.

       Досить складно кінестетика в школі. Такій дитині важко концентрувати свою увагу, його може відвернути що завгодно. Кінестетик пам'ятає загальне враження, то є конкретні знання засвоїти йому набагато складніше. Крім того, з віком людей з таким способом сприйняття стає менше, тому вчителі рідко бувають кінестетиків, а значить, і навчають дітей так, як самі звикли отримувати інформацію: через сигнальні таблиці, схеми або кілька разів промовляючи важливе.

       Дитина з працею буде запам'ятовувати побачене або почуте, якщо це не буде асоціюватися у нього з якимись відчуттями або діями. Наприклад, удари в долоні в ритм вірша при його заучуванні. Удома, коли ваша дитина робить завдання, не забороняйте йому перериватися і рухатися - сидіти весь час над однією справою, для нього нестерпно важко. Обов'язково потрібно давати йому можливість рухатися. Нехай допоможе вам у прибиранні по будинку або просто зробить фізичні вправи.

       Кінестетики важко переносять стрес і дискомфортні ситуації, вони в усі ці переживання занурюються. Тому слід якомога більше говорити з дитиною про те, що він відчуває, що його турбує.

       Як же багато складнощів виникає у людей-кінестетиків! Але є у них один величезний плюс, який перекриває всі мінуси. Ці люди відкриті світу, їм все цікаво, вони з довірою ставляться до оточуючих, натомість отримуючи масу позитивних емоцій! А з усіма проблемами можна впоратися.

       Крім того, важливо розуміти, що якщо у вашого малюка переважає один із способів сприйняття, то інші органи чуття у нього все одно працюють. Щоб дитина ще активніше користувався ними - розвивайте їх. Чим більше каналів для сприйняття інформації відкрито, тим ефективніше йде процес навчання.

 

Особливості поведінки учнів  з різними типами сприймання в навчальному закладі

 

       У батьків та вчителів є багато можливостей поспостерігати за різними типами учнів та, як вони себе поводять за буденними справами. Наприклад, подивитися хто як записує домашнє завдання. Припустимо, воно записане на дошці:

  1. Візуали: поспішно відкриє щоденник і запише, вірніше, перепише з дошки те, що задано додому. Він надає перевагу, щоб потрібна інформація була у нього, ніж питати її в інших. Він легко сприймає її записаною саме на дошці.
  2. Аудіал: якщо захоче записати домашнє завдання в школі, то, скоріше за все, перепитає її у сусіда по парті. З слуху запише цю інформацію собі в щоденник. Дома може пере телефонувати  однокласникам і запитати , що задали. Чи попросить , щоб це зробили його батьки
  3. Кінестетики: частіше за все довго риються у себе у портфелі, дістають звідти підручники, знаходять потрібні сторінки і прямо в підручнику обведуть номери потрібних вправ.

 

       Багато що може дати спостереження за учнями під час перерви.

  1. Візуали: частіше за все залишаються в класі, якщо більшість учнів з нього виходять.  Для нього головне – можливість спокійно поринути в свої зорові образи. Але йому можуть помішати шумні діалоги аудіалів чи подвижні ігри кін естетиків. Тоді він воліє вийти в коридор, де буде спостерігати за іншими учнями чи роздавлюватись інформацію на стінах.
  2. Аудіали: використовують перерву, щоб наговоритись та пошуміть. Особливо якщо на попередньому уроці приходилося «тримати ріт на замку».
  3. Кінестетик: йому перерво потрібна для того щоб поворушитись та розі м’ятись.  

       Ці спостереження говорять про те, що кожна дитина інстинктивно вибирає   спосіб відновлення сил притаманний лише йому.

 

       Так само індивідуально потрібно  підходити до кожного з них в навчальному процесі.

       Спеціалісти кажуть, що від візуала можна вимагати швидкого розв’язування задач; від аудіала – швидкого повторення почутого їм матеріалу; від кінестетика краще не чекати не того, не іншого – він потребує іншого відношення, йому потрібно більше часу та терпіння  зі сторони вчителів та батьків.

       Погляньте, як діти переписують домашнє завдання з дошки. Візуал просто запише його в зошит чи щоденник. тому що надає перевагу мати інформацію у себе під рукою.

       Аудіал перепитає сусіда по парті і на слух запише. А скоріш за все не запише. Після уроків сяде на телефон і дізнається у однокласників.

       Кінестетик спробує перегортати підручник, знайде потрібні сторінки і прямо там обведе завдання.

       Візуал залишиться у класі, хоча переважна частина учнів вибіжить до коридору, а якщо багато залишиться він навпаки вийде. У коридорі буде спостерігати за іншими дітьми чи розглядати інформацію на стінах.

       Аудіал буде використовувати перерву, щоб порозмовляти і пошуміти.

       Для кінестетика найважливіше розім’ятися, порухатися, подуркувати.

       У класі рідко буває без зауважень. Найбільший ефект буде, якщо ви зробите його відповідно до способів сприйняття інформації даної дитини. Візуалу краще зробити сигнал рукою, аудіалу тихенько промовити: «уважно чи тихіше». А кінестетику достатньо положити руку на плече.

       Щоб успішніше учні сприймали інформаціює свої маленькі хитрощі, які можна використовувати під час уроку.

       Візуалу потрібний під рукою листочок, на якому процес осмислення і запам’ятовування матеріалу можна малювати, креслити. Можна використовувати комп’ютер і проекційну техніку для пояснення теми.


 | Дата: 17.09.2013 | Переглядів: 5166 | Коментарів: 0 | детальніше